Адам Вайсгаупт

Адам Вайсгаупт (нім. Adam Weishaupt; *6 лютого 174818 листопада 1830) — професор канонічного і природного права в Баварії в університеті Інгольштадта. Засновник ордену ілюмінатів, таємного товариства, яке ставило перед собою республіканські й просвітницькі цілі, 1 травня 1776.

Адам Вайсгаупт
нім. Adam Weishaupt
Народження 6 лютого 1748(1748-02-06)[1][2][…]
Інгольштадт, Верхня Баварія, Баварія
Смерть 18 листопада 1830(1830-11-18)[2][3] (82 роки)
Гота, Німецький союз
Поховання
 : 
Громадянство (підданство) Німеччина
Проживання Гота
Знання мов
  • латина і німецька[2]
  • Ім'я при народженні Іоганн Адам Вейсгаупт
    Псевдонім Spartakus[4] і Spartacus[4]
    Діяльність
  • письменник, викладач університету, canon law jurist, адвокат, богослов
  • Викладав Інгольштадтський університетd
    Член Ілюмінати, Баварська академія наук і масонство
    Науковий ступінь доктор (1768), професор (1772) і ординарний професорd (1773)
    Школа / Традиція емпіризм
    Основні інтереси епістемологія, метафізика, етика
    Alma mater Інгольштадтський університетd і Jesuit College of Ingolstadtd
    Історичний період Просвітництво
    Конфесія деїзм
    Батько Johann Georg Weishauptd

     Адам Вайсгаупт у Вікісховищі

    Члени товариства замість своїх імен стали користуватися іменами античними: Вайсгаупт став носити ім'я Спартак, барон фон Шрекенштайн — Магомет, маркіз де Констанца — Діомед, фон Цвак — Катон, Массенгаузен — Аякс, барон Меггенхофен — Сулла, Гертель — Марій. Подібно ж іллюмінати замінили всі географічні назви на античні; метаморфоза спіткала й назви місяців: дімех — січень, бенмех — лютий і т. д.

    У 1777 Адам Вейсгаупт в Мюнхені був посвячений у масонство в масонській ложі «Теодор Доброго наміри». У 1784 році за наполяганням католицького духовенства баварським курфюрстом проти масонів були зроблені суворі заходи — і гоніння почалися на ілюмінатів. Згодом даний орден був заборонений.

    У 1785 Вейсгаупт був змушений залишити свою кафедру і виїхати до Регенсбургу; пізніше він переїхав до Готу, де в особі герцога Ернста II, який співчував ідеям вигнанця, знайшов заступництво. Вейсгаупт до останніх своїх днів активно пропагував свої погляди.

    Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.