Ада-Кале

Ада-Кале
тур. Adakale
Географія
44°42′57″ пн. ш. 22°27′20″ сх. д.
Місцерозташування Дунай
Акваторія Дунай
Площа 0,8  км² 
Довжина 1,75  км
Ширина 0,5  км
Країна
 Румунія
Адм. одиниця Румунія[1]
Населення ≥ 1000 осіб (2012)
Ада-Кале
Ада-Кале (Румунія)
 Ада-Кале у Вікісховищі

Ада-Кале (тур. Adakale — букв. «острів-фортеця», угор. Újorsova або Ada Kaleh, серб. Адакале/Adakale) — невеликий острів на Дунаї населений переважно турками, який був затоплений в 1970 році під час будівництва ГЕС Джердап I. Острів розташовувався приблизно за 3 км нижче за течією від Оршова. Розміри острова становили близько 1,75 км завдовжки та 0,4-0,5 км завширшки. У цьому турецькому ексклавів була мечеть і численні звивисті провулки. Він був відомий як вільний порт і лігво контрабандистів.

Форт на острові був побудований австрійцями для захисту від Османської імперії. В 1699 році острів перейшов під турецький контроль, але в 1716 — 1738 роках він був знову захоплений австрійцями. Після чотиримісячної облоги в 1738 році Ада-Кале знову перейшов до турків. В 1789 році австрійці в черговий раз захопили острів, але повернули його у відповідності з Свіштовським мирним договором договором від 4 серпня 1791 року, який завершив Австро-турецьку війну 1787-1791 років. Після підписання цього договору острів втратив своє військове значення.

Незважаючи на те, що після російсько-турецької війни 1877-1878 років територія, прилегла до острова відійшла від Османської імперії, власне Ада-Кале не фігурував у документах, підписаних на Берлінському конгресі 1878 року. Це дозволило острову залишатися де-юре турецькою територією і приватним володінням Османського султану до Лозаннського договору в 1923 року[2].

В 1878 — 1918 роках територія на північ від острова контролювалася Австро-Угорщиною, а південніше — Сербією. Османський уряд продовжував призначати керівників (нахіе мюдюрю) і суддів (каді). Мешканці острова, офіційно вважали громадянами Османської імперії, були звільнені від податків, митних зборів і призову на військову службу. Вони також мали право голосу під час загальних виборів в Османській імперії 1908 року[3].

12 травня 1913 року Ада-Кале був окупований військами Австро-Угорщини. Захоплення острова не було офіційно визнано османським урядом[4]. Офіційно острів був переданий Румунії згідно Лозаннського договору 24 липня, 1923[5].

Населення займалося в основному вирощуванням тютюну і рибальством, а потім туризмом. В останні роки свого існування, населення острова становило від 600 до 1000 чоловік. Перед затопленням Ада-Кале частина жителів переїхала до румунського міста Констанца, а решта — до Туреччини на запрошення прем'єр-міністра Деміреля, під час його відвідування острову.

Мечеть острова Ада-Кале була побудована в 1903 році на місці францисканського монастиря. Килим з мечеті, подарований турецьким султаном Абдул-Хамідом II був перевезений в 1965 році в мечеть міста Констанца.


Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Adakale Island in River Danube alexisphoenix.org
  3. Hürriyet Avrupa (European version of Hürriyet newspaper), 19-20 January 2013, p.12
  4. Jungmayer, Mihály: Ada-Kaleh. in: Zsebatlasz naptárral és statisztikai adatokkal. Szerk.: Kogutowitz, Károly Dr. és Hermann, Győző Dr. Magyar Földrajzi Intézet, Budapest, 1913.
  5. Full text of the Treaty of Lausanne (1923)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.