Аделіна Адаліс

Аделіна Олексіївна Висковатова народилася 13 (26) липня 1900 року в Санкт-Петербурзі. Батько, засланий після подій 1905 року, помер від запалення легенів, незабаром померла мати-балерина. Аделіна була прийнята родиною матері[3] і отримала прізвище Єфрон та по батькові Юхимівна.

Почала писати вірші в 1913 році. Друкувалася з 1918 року, її рання поезія витримана в «неокласичному» дусі з сильним впливом акмеїзма, підготовлена збірка під назвою «Перше попередження» виданий не був. На початку 1920-х рр. — учениця Валерія Брюсова, була з ним близька, адресат ряду його поезiй (у тому числі останнього сонета в його віршованому «дон-жуанському списку» «Фатальний ряд»). Смерть коханого в 1924 році переживала дуже важко. Переїхала в Одесу (де входила в «Колектив поетів»), потім поїхала кореспондентом у Середню Азію, де пробула до 1931 року; з середньоазіатських нарисів склалася книга «Піщаний похід» (1929). Також зібраний в Туркестані матеріал ліг в основу «роману пригод» з елементами наукової фантастики «Абджед Хевез Хютті» (1926), в якому описана вигадана втрачена древня цивілізація, що знаходиться у важкодоступних горах Паміра. Перша поетична збірка «Влада» вийшла в 1934 році.

Високо цінував її творчість Осип Мандельштам — ще в 1922 році він позитивно відгукнувся про поезiï Адаліс «чий голос часом досягає чоловічої сили і правди» (у статті «Літературна Москва»[4]), а в 1935 році дав докладний і позитивний аналіз її поетичної роботи в рецензії на збірку «Влада»[5] (надрукована в воронезькому журналі «Підйом», № 6, вересень[6]); в пізніх віршах Мандельштама використовуються деякі мотиви її творчості.

Працювала перекладачкою з іноземних мов, перекладала поетів Середньої Азії і Закавказзя — класиків Насира Хосрова, Джамі, Наапета Кучака, Фізулі і багатьох сучасних авторів, в тому числі Самеда Вургуна, Джамбула і Мірзо Турсун-заде. Фрагменти віршів з роману Рабіндраната Тагора «Остання поема» в перекладі Адаліс були покладені на музику Олексієм Рибніковим, пізніше використані у фільмі «Вам і не снилося...» і стали широко відомою піснею.

Захоплювалася точними науками — фізикою, біологією, а також космогонією, історією, археологією, кібернетикою.

Похована на Хімкинському кладовищі.

У 2002 році у Санкт-Петербурзі у видавництві «Лімбус Прес») після великої перерви вийшла збірка Адаліс «Безсоння» — вибрані вірші та переклади 1920—1969 років; у збірку включені також тексти Брюсова і Мандельштама, присвячені Адаліс (див. відгук газети «Книжное обозрение»).

Чоловік — письменник Іван Володимирович Сергєєв (1903—1964)[7]. Разом з чоловіком написала роман «Абджед хевез хютти…» (1927). Син — поет-пісняр Володимир Сергеев[8]. донька — Юлія Іванівна Сергєєва, режисер, драматург.

• орден «Знак Пошани» (31.01.1939)
• медаль «За трудову доблесть» (23.10.1954)

• Мандельштам О. Е. Зібрання творів у двох томах / Упоряд. і підготовка тексту С. Аверінцева, П. Нерлера. — М. : Художня література, 1990. — 464 с.