Адміністративна справа
Адміністративна справа — в Україні — переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень[1]. Синонімом цього поняття є справа адміністративної юрисдикції.
В інших країнах адміністративними справами можуть називати справи про адміністративні правопорушення[2].
В діловодстві суду адміністративною справою називають упорядковану сукупність матеріалів (докази, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали), що мають значення для конкретного судового провадження.
Особливістю адміністративних справ є наявність у складі їх учасників приватного елемента (громадянин, юридична особа приватного права тощо) і публічного елемента (суб'єкт владних повноважень[3]). Вони порушуються, як правило, за ініціативою приватної сторони. Якщо у спорі між приватним і публічним елементом останній здійснює не управлінські, а, наприклад, господарські функції, така справа не є адміністративною[4][5].
Види адміністративних справ
До числа адміністративних справ належать, у тому числі:
- спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
- з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
- спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (компетенційні справи);
- що виникають з адміністративних договорів;
- за зверненням суб'єкта владних повноважень в окремих випадках;
- щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
- щодо доступу до публічної інформації тощо.
Розгляд адміністративних справ
Адміністративні справи розглядаються адміністративним судом, яким може бути як спеціалізований адміністративний суд, так і місцевий загальний. Вони вирішуються за місцезнаходженням відповідача, крім прямо встановлених випадків.
Особами, які беруть участь в адміністративній справі, є сторони, треті особи, їх представники. Сторонами адміністративної справи є позивач (активна сторона) і відповідач (пасивна сторона). На стороні позивача та відповідача можуть виступати один або декілька самостійних суб'єктів права.
Можна виділити такі стадії розгляду адміністративної справи:
- Відкриття провадження у справі
- Підготовче провадження
- Судовий розгляд
- Ухвалення судового рішення у справі
- Перегляд судового рішення (апеляційний порядок; касаційний порядок; перегляд рішення Верховним Судом України; за нововиявленими обставинами) — факультативна стадія[6].
Провадження в адміністративній справі може бути як усним (з викликом осіб, що беруть участь у справі), так і письмовим (без виклику) — в залежності від виду справи.
Див. також
Примітки
- Кодекс адміністративного судочинства України
- Див. напр.: Козлов Ю. М. Административное право. — М.: Юристъ, 1999. — Гл. 17.
- Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій. Див. також Органи публічної влади
- Коверзнев В. О. Розмежування юрисдикції адміністративних і господарських судів України: проблеми теорії та практики
- Бринцев О. В. Розмежування компетенції адміністративних і господарських судів: проблеми та перспективи. — Х.: Право, 2007
- Адміністративне право України: Підручник. — Вид. 2, змін, і доп. / За заг. ред. Т. О. Коломоєць. — 1С: Істина, 2012
Посилання
- Адміністративна юрисдикція // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.