Адміністративний суд (Україна)

Адміністративний суд (також суд адміністративної юрисдикції) — орган судової влади, уповноважений здійснювати правосуддя в адміністративних справах, шляхом вирішення справ адміністративної юрисдикції (публічно-правових спорів).


Історичний аспект

В Україні спеціалізовані адміністративні суди створено після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 р. (набрав чинності з 1 вересня 2005 р.). До цього часу адміністративні справи вирішувалися районними (міськими, міськрайонними) судами, в порядку провадження у справах, що виникають з адміністративних правовідносин, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (Української РСР) від 18 липня 1963 р.

Сучасний стан

Сучасну систему адміністративних судів України сформовано відповідно до Указів Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів»[1], від 16 травня 2007 року № 417 /2007 «Про кількісний склад суддів адміністративних судів»[2] та від 16 жовтня 2008 року № 941/2008 «Про вдосконалення мережі адміністративних судів»[3].

Законодавчі принципи

Згідно з вказаними нормативно-правовими актами, мережу адміністративних судів утворюють окружні адміністративні суди в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (діють як місцеві адміністративні суди / суди першої інстанції), апеляційні адміністративні суди (діють в апеляційних округах, яких на сьогодні дев'ять). Вищу судову інстанцію в системі адміністративних судів — Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) — було створено ще 2002 р. Указом Президента України від 1 жовтня 2002 р. № 889/2002 «Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України»[4]; однак розгляд адміністративних справ ВАСУ почав лише 1 вересня 2005 р. Вищий адміністративний суд України діє як суд касаційної інстанції, а в деяких категоріях справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, як суд першої інстанції.

Скарги щодо оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення розглядають місцеві загальні суди (районні, міські, міськрайонні), які при розгляді справ даної категорії діють як адміністративні суди і здійснюють судовий розгляд за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (див. ст. 171² КАС України).

Нормативну основу правового статусу і діяльності адміністративних судів становлять Конституція України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Кодекс адміністративного судочинства України та прийняті на їх виконання підзаконні нормативно-правові акти.

Кількісний склад суддів в адміністративних судах України затверджено відповідним наказом Державної судової адміністрації України[5] (із змінами та допоповненнями).

Див. також

Примітки
  1. Указ Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів»
  2. Указ Президента України від 16 травня 2007 року № 417 /2007 «Про кількісний склад суддів адміністративних судів»
  3. Указ Президента України від 16 жовтня 2008 року № 941/2008 «Про вдосконалення мережі адміністративних судів»
  4. Указ Президента України від 1 жовтня 2002 р. № 889/2002 «Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України»
  5. Наказ Державної судової адміністрації України від 08 серпня 2017 року № 841 «Про визначення кількості суддів у адміністративних судах України»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.