Адміністративний поділ Мексики

**Адміністративний поділ Мексики**
№	Назва українською	Назва іспанською	Столиця українською	Столиця іспанською	Дата приєднання як штат	Населення (2005)	Площа (км²)
1.	Агуаскальєнтес	Aguascalientes	Агуаскальєнтес	Aguascalientes	1835	1 051 000	5 625
2.	Веракрус	Veracruz	Халапа-Енрикес	Xalapa	1824	7 081 000	71 856
3.	Герреро	Guerrero	Чильпансінго	Chilpancingo	1849	3 116 000	63 618
4.	Гуанахуато	Guanajuato	Гуанахуато	Guanajuato	1824	4 893 000	30 621
5.	Дуранго	Durango	Вікторія-де-Дуранго	Durango	1824	1 489 000	123 367
6.	Ідальго	Hidalgo	Пачука	Pachuca	1869	2 334 000	20 856
7.	Кампече	Campeche	Кампече	Campeche	1858	751 000	57 727
8.	Керетаро	Querétaro	Керетаро	Querétaro	1824	1 593 000	11 658
9.	Кінтана-Роо	Quintana Roo	Четумаль	Chetumal	1974	1 134 000	42 535
10.	Коауїла	Coahuila	Сальтільйо	Saltillo	1824 ¹	2 475 000	151 445
11.	Коліма	Colima	Коліма	Colima	1857	562 000	5 627
12.	Мехіко	México	Толука	Toluca	1824	14 161 000	22 333
13.	Мічоакан	Michoacán	Морелія	Morelia	1824	3 988 000	58 667
14.	Морелос	Morelos	Куернавака	Cuernavaca	1869	1 605 000	4 892
15.	Наярит	Nayarit	Тепік	Tepic	1917	943 000	27 862
16.	Баха-Каліфорнія	Baja California	Мехікалі	Mexicali	1952	2 842 000	71 546
17.	Баха-Каліфорнія-Сюр	Baja California Sur	Ла-Пас	La Paz	1974	517 000	73 943
18.	Нуево-Леон	Nuevo León	Монтеррей	Monterrey	1824 ²	4 164 000	64 203
19.	Оахака	Oaxaca	Оахака	Oaxaca	1824	3 522 000	93 343
20.	Пуебла	Puebla	Пуебла	Puebla	1824	5 391 000	34 251
21.	Сакатекас	Zacatecas	Сакатекас	Zacatecas	1824	1 357 000	75 416
22.	Сан-Луїс-Потосі	San Luis Potosí	Сан-Луїс-Потосі	San Luis Potosí	1824	2 412 000	61 165
23.	Сіналоа	Sinaloa	Кульякан	Culiacán	1831 ³	2 610 000	57 331
24.	Сонора	Sonora	Ермосійо	Hermosillo	1831 ³	2 384 000	179 516
25.	Табаско	Tabasco	Вільяермоса	Villahermosa	1824	2 013 000	24 747
26.	Тамауліпас	Tamaulipas	Сьюдад-Вікторія	Ciudad Victoria	1824 ²	3 020 000	80 148
27.	Тлашкала	Tlaxcala	Тласкала-де-Хікотенкатль	Tlaxcala	1857	1 061 000	3 997
28.	Федеральний округ	Distrito Federal	Мехіко	México	1824	8 720 916	1 479
29.	Халіско	Jalisco	Гвадалахара	Guadalajara	1824	6 652 000	78 630
30.	Чіапас	Chiapas	Тустла-Ґутьєррес	Tuxtla Gutiérrez	1824	4 256 000	73 681
31.	Чіуауа	Chihuahua	Чіуауа	Chihuahua	1824	3 238 000	247 487
32.	Юкатан	Yucatán	Ме́рида	Mérida	1824 ⁴	1 903 000	39 671

¹Приєднався до федерації під назвою Коауїла і Техас. Після виділення округу Бехар в 1833 році у окремий штат Техас та отримання ним фактичної незалежності в 1836 році, назва штату була змінена на Коауїла. Протягом короткого часу в 1856 році Нуево-Леон анексував Коауїлу для проведення референдуму з питання незалежності від Мексики. Після поразки сепаратистів Коауїла була знову відділена від Нуево-Леона.

²Нуево-Леон, Тамауліпас і Коауїла оголосили свою незалежність від Мексики, яка протрималася де факто (але ніколи не була визнана де юре) протягом періоду менш ніж 250 днів. Після поразки сепаратистських сил вони знову приєдналися до Мексики.

³В 1824 приєдналися до союзу як штат Сонора і Сіналоа, якій отримав нову офіційну назву Штат Заходу (Estado de Occidente). В 1830 штат розділився на два, які, після ратифікації своїх конституцій, знову приєдналися до Мексики в 1831 році як окремі штати Сонора і Сіналоа.

⁴Юкатан спочатку приєднався до федерації в 1824 році, але двічі отримував незалежність де юре (у 1841—1843 і y 1846—1848 роках), коли була утворена Республіка Юкатан у складі сучасних територій штатів Юкатан, Кампече і Кінтана-Роо. В 1848 остаточно приєднався до федерації.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.