Гвадалахара (Мексика)

Місто назване на честь іспанської Гвадалахари, назва якої походить від арабського Вад-аль-Хіджара, що означає «Річка, що тече між скель».

Головний економічний центр західної Мексики. Одне з найчарівніших міст країни — «Перлина Заходу»[1].

Залізничний вузол. З'єднаний нафтопроводом з Саламанкою і газопроводом із С'юдад-Пемексом.

Значний центр обробної промисловості (близько 7 % мексиканської промисловості), що працює на довізній сировині. Харчова промисловість (млинарська і олійно-жирова) дає 43 % вартості продукції (1960), текстильна і шкіряно-взуттєва 15 %, хімічна 10 %. Розвивається машинобудування, виробництво добрива та цементу.

Фармацевтична промисловість Гвадалахари грає найважливішу роль в національному виробництві, поступаючись лише столиці, і є одним з найбільших дистриб'юторів в країні.

Гвадалахара відома як «мексиканська силіконова долина» через розвиток IT-сектора: софтверні компанії міста є головними розробниками програмного забезпечення в країні, а електронна промисловість Гвадалахари стала найбільшим виробником електронних компонентів для таких компаній як General Electric, IBM, Kodak, Intel, Hewlett-Packard, Siemens, Flextronics, Foxconn, Gateway, Sanmina-SCI, Dell, Solectron і BlackBerry.

Від колоніального періоду у Гвадалахарі збереглась прямокутна сітка вулиць, житлові будинки, фонтани, собор (1571–1618), церква (Санта-Моніка, 1720–1733), шпиталі (Алькальде, 1787–1792), будівля Верховного суду (Авдьенсія, 1751–1775). В Паласіо де Гоб'єрно (1643), шпиталі Кабаньяса (початок 19 ст.) і аудиторії університету — розписи Хосе Ороско.

У середині 20 ст. у Гвадалахарі прокладені нові магістралі, побудовані суспільний центр, дім культури, ринки, спортцентри, інші будівлі у сучасному стилі, університет. На початку 21 століття планувалося побудувати тут образотворчий музей Гугенгайм Гвадалахара, але 2009 року від проекту відмовилися.

З вересня 1989 року в місті працює легкий метрополітен. Доповнює транспортну систему міста тролейбусна лінія з 34 км, на якій розташовані 54 зупинки. Міжнародний аеропорт Гвадалахари імені Мігеля Ідальго-і-Кастілья знаходиться за 16 кілометрів на південь від центру міста, пасажиропотік 2019 року склав 14 823 592 пасажира, що на 3,37 % більше, ніж 2018 року.

Освіта є одним з основних факторів розвитку Гвадалахари, оскільки освіта стала одним з найактивніших секторів економіки, що привертає інвестиції, тому що місто має кілька університетів міжнародного значення. Крім того, конкурентоспроможні випускники університетів затребувані як у місті, так і в країні.

У місті знаходиться Гвадалахарський Університет, третій найстаріший університет у Мексиці (заснований 1792 року), університет з найбільшою кількістю студентів в країні (після Національного автономного університету Мексики), а також Автономний університет Гвадалахари (UAG), перший приватний університет в країні (заснований 1935 року).

У місті також розташовані кампуси кількох приватних університетів, у тому числі:

• Панамериканського університету
• Монтеррейського Інституту технології та вищих досліджень
• Технологічного університету Халіско

Стадіон «Акрон»

Найбільш популярним видом спорту в Гвадалахарі є футбол. У місті базуються дві команди Прімера Дивізіону: «Гвадалахара» (домашня арена — стадіон «Акрон» на 49 850 місць) та «Атлас» (домашня арена — стадіон «Халіско» на 55 110 місць). У третьому дивізіоні чемпіонату Мексики виступають клуби «Оро» та «Депортіво Національ».

Баскетбольна команда «Астрос-де-Халіско» бере участь в іграх Національної професійної баскетбольної ліги з 2019 року.

Штат Халіско є національним лідером в області олімпійських видів спорту, оскільки він вигравав національні Олімпіади 18 раз поспіль, а також 9 разів вигравав найбільшу кількість медалей у всіх дисциплінах національних Олімпіад.[2]

Панамериканські ігри 2011 року проводилися в Гвадалахарі, тоді Мексика приймала Панамериканські ігри втретє, але впершє за межами Мехіко.

Клімат Гвадалахари — вологий субтропічний (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена), який досить близький до тропічного клімату і для нього характерні сухі, теплі зими і спекотне, вологе літо. Клімат Гвадалахари також залежить від значної висоти над рівнем моря і загальної сезонності опадів в західній частині Північної Америки.

Хоча в Гвадалахарі тепло увесь рік, але сильні дощі йдуть тут тільки в літній період, в інші пори року клімат досить посушливий.

• Валентин Гомес Фаріас (1781—1858) — мексиканський політик, який кілька разів займав президентську посаду у період 1833—1846 років.
• Енріке Гонсалес Мартінес (1871—1952) — мексиканський поет, представник модернізму.
• Доктор Атль (справжнє ім'я Херардо Мурі́льо, 1875—1964) — мексиканський живописець, громадський діяч, мистецтвознавець, етнограф і вулканолог.
• Луїс Барраґан (1902—1988) — мексиканський архітектор.
• Хорхе Гонсалес Камарена (1908—1980) — мексиканський художник і скульптор
• Кеті Хурадо (1924—2002) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення
• Гільєрмо дель Торо (* 1964) — мексиканський кінорежисер, сценарист, продюсер, письменник.
• Ґлорія Ґевара (* 1967) — мексиканський політик.
• Гаель Гарсія Берналь (* 1978) — мексиканський актор, кінорежисер, сценарист та продюсер.
• Абнер Марес Мартінез (* 1985) — мексиканський боксер — професіонал, чотириразовий чемпіон світу.
• Гільєрмо Очоа (* 1985) — мексиканський футболіст, воротар збірної Мексики і клубу «Америка».
• Хімена Наваррете (* 1988) — мексиканська модель.
• Серхіо Перес (* 1990) — мексиканський автогонщик, пілот Формули-1.

• Собор Гвадалахари

• Ґвадалахара // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Вебсайт Гвадалахари (ісп.)
• Encyclopedia Britannica — Guadalajara