Адольф фон Трота

Адольф Леберехт фон Трота (нім. Adolf Lebrecht von Trotha; 1 березня 1868, Кобленц — 11 жовтня 1940, Берлін) німецький військово-морський діяч, адмірал. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Адольф фон Трота
нім. Adolf Lebrecht von Trotha
Народився 1 березня 1868(1868-03-01)[1][2]
Кобленц, Рейнланд-Пфальц[3]
Помер 11 жовтня 1940(1940-10-11)[1][2] (72 роки)
Берлін, Німецький рейх[3]
Поховання Бранденбург
Країна  Німецький рейх
Діяльність солдат
Знання мов німецька[1]
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Адмірал запасу
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Столітня медаль
Китайська медаль
Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Грифона (Мекленбург)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Командорський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП

Біографія

Третій син прусського офіцера Карла фон Трота (1834—1870), який загинув під час Франко-прусської війни.

Початок служби

1 квітня 1886 року Трота посутпив на службу в кайзерліхмаріне кадетом і після закінчення навчання і стажування в 1891 році отримав звання лейтенанта. Він служив командиром міноносця №03 і штурманом на малому крейсері Seeadler. У 1901 році переведений в штаб Східно-азіатської ескадри в якості офіцера Адмірал-штабу.

На цій посаді він взяв участь в придушенні Боксерського повстання в Китаї. У 1901-1906 роках Трота служив в Імперському морському управлінні під керівництвом грос-адмірала Альфреда фон Тірпіца. Після служби в 1906-1908 роках на посаді 1-го офіцера на лінійному кораблі Elsas, в 1909 році був переведений в штаб флоту відкритого моря. У тому ж році призначений флігель-ад'ютантом імператора, а потім отримав під своє командування крейсер Konigsberg.

7 травня 1910 року Трота отримав призначення начальником відділу Морського кабінету імператора Вільгельма II, а 20 вересня 1913 року став командиром дредноута Kaiser.

Перша світова війна

Під час Першої світової війни Трота спочатку командував тим же дредноутом Kaiser, 29 січня 1916 року був призначений начальником штабу Флоту відкритого моря, головного ударного з'єднання кайзерліхмаріне. Він займав цей пост під час Ютландської битви 31 травня — 1 червня 1916 року. 17 грудня 1916 отримав придворний чин адмірала Свити Його Імператорської Величності. У 1918 році очолив Управління особового складу Імперського морського управління. В кінці Першої світової війни Трота зайняв пост шефа Морського кабінету, а 26 березня 1919 року прийняв на себе керівництво Адміралтейством німецького ВМФ, яке було створено замість ліквідованого Імперського морського управління.

Служба між світовими війнами

Під час Каппського путчу в березні 1920 року після створення уряду путчистів він заявив, що ВМФ знаходиться в їх розпорядженні. Цей факт не тільки був поставлений йому в провину, але і пізніше весь час існування Веймарської республіки став предметом суперечок про вірність флоту Конституції. Відразу після придушення путчу в березні 1920 року Трота був відсторонений посади, а після того, як проти нього порушено справу Імперським військовим судом, 5 жовтня 1920 року був звільнений у відставку.

Після входу у відставку Трота, який залишався переконаним монархістом, провів кілька місяців, в Нідерландах, в гостях у колишнього імператора Вільгельма ll в його будинку в Дорні. Потім в 1921 році він прийняв на себе керівництво націоналістичним Молодіжним союзом. Вітав прихід до влади нацистів, був почесним керівником Морських загонів Гітлер'югенду і був включений до складу Прусського державної ради. 23 березня 1934 року Трота став керівником Імперського союзу німецької морської могутності.

Разом з Адольфом Гітлером Трота 30 травня 1936 року, в день 20-річчя Ютландської битви, урочисто відкрив меморіал пам'яті загиблих моряків.

Трота помер 11 жовтня 1940 року в Берліні. Йому були влаштовані державні похорони. На прощанні, що відбувся в Берлінському меморіалі був присутній особисто Гітлер. Тіло адмірала було поховано на кладовищі євангельської церковної громади Глініке в Бранденбурзі.

Сім'я

4 червня 1902 Адольф фон Трота одружився з Ганною фон Фельтгайм (15 січня 1877 — 8 серпня 1964), дочкою обер-камергера і оберєгермайстера Брауншвейзького герцогського двору, власника маєтку Дегштедт Фріца фон Фельтгайма.

Звання

Нагороди

Почесні звання
  • Почесний керівник морських частин Гітлер'югенду
  • Почесний громадянин Глініке

Вшанування пам'яті

На честь Трота було перейменовано трьохщоглове судно, побудоване в Норвегії в 1919 році. У 1938 році його купила німецька влада, назвала «Admiral von Trotha» і використовувала як навчальний корабель.

Бібліографія
  • Großdeutsches Wollen
  • Volkstum und Staatsführung
  • Deutsche Seefahrt, 1928 (Herausgeber: Paul König)
  • Die Einheit des Deutschtums und das Weltmeer, Broschüre, Armanen-Verlag, Leipzig 1934
  • Alfred von Tirpitz, in: Willy Andreas / Wilhelm von Scholz (Hrsg.): Die großen Deutschen. Neue Deutsche Biographie. Vier Bände, Propyläen Verlag, Berlin 1935–1937, Bd. 4, S. 513–526
  • Seegeltung – Weltgeltung. Gedanken eines Admirals, Berlin 1940

Література
  • Залесский К.А. Военная элита Германии 1870-1945 энциклопедический справочник. М.: Вече, 2011.-560 с.: ил. ISBN 978-5-9533-5035-8
  • Шеер Рейнхард. Германский флот в Мировую войну 1914—1918 гг = Scheer R. Deutschlands Hochseeflotte im Weltkrieg. Persönliche Erinnerungen. — Berlin, Scherl, 1920. — М.: Эксмо, 2002. — 672 с. — (Военно-морская библиотека). — 5100 экз. — ISBN 5-7921-0502-9.
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Genealogisches Handbuch des Adels. Adelige Häuser. A. Bd. 26. (Band 126 der Gesamtreihe). C. A. Starke, Limburg (Lahn) 2001, S. 510 ISSN 0435-2408
  • Sebastian Diziol: „Deutsche, werdet Mitglieder des Vaterlandes!“ Der Deutsche Flottenverein 1898-1934. Solivagus Praeteritum, Kiel 2015, ISBN 978-39817079-0-8.
  • Dermot Bradley (Hrsg.): Deutschlands Generale und Admirale. Teil 1: Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1499-3, S. 460–462.
  • Helmuth Schubert: Admiral Adolf von Trotha 1868–1940. Ein Versuch zur historisch-psychologischen Biographik. Phil. Diss., Freiburg 1976.
  • Heinrich August Winkler, Geschichte des Westens. Die Zeit der Weltkriege 1914 - 1945. S. 97f, C.H. Beck, München 2016 ISBN 978 3 406 592362
  • Michael Salewski: Seekrieg. In: Gerhard Hirschfeld, Gerd Krumeich, Irina Renz (Hrsg.): Enzyklopädie Erster Weltkrieg. Paderborn 2009, ISBN 3-506-73913-1, S. 831.
  • Jürgen Mirow: Der Seekrieg 1914–1918 in Umrissen. Göttingen 1976, ISBN 3-7881-1682-X, S. 104 f.
  • Marinekabinett (Hrsg.): Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1918, S. 7.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11880278X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.