Азурит

Азури́т (фр. l'azur — синява, блакить) — поширений вторинний мінерал міді.

Азурит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура Azu[2]
Хімічна формула Cu₃(CO₃)₂(OH)₂
Nickel-Strunz 10 5.BA.05[3]
Dana 8 16a.2.1.1
Ідентифікація
Колір темно-синій, в агрегатах і землистій масі — волошковий, до блакитного.
Сингонія моноклінна
Твердість 3,5—4
Блиск скляний
Колір риси світло-синійd
Густина 3,8
Інші характеристики
Названо на честь синій[4]
Типова місцевість Шессі[3]
 Азурит у Вікісховищі

Мінерал був відомий з давніх часів, і був згаданий в Плінієм у «Природничій історії» під грецьким ім'ям kuanos (κυανός: «глибокий синій»).

Походження назви

Так само, як і в випадку лазурит а, ляпіс-блакить, лазуліт а і блакиті взагалі, назва азуриту позначає його синій, небесний або морський колір. Арабським словом блакить, lazward (араб. azul‎ — «синява») нерідко називають ясне денне небо, однак частіше використовується для позначення чогось глибоко-синього взагалі. Пізніше, вже в Середні століття, за посередництвом латині арабське слово набуло сучасні форми звучання, що в разі мінералів виглядає як: лазурит, азурит, лазуліт і ляпіс-блакить. І справді, забарвлення перерахованих мінералів дуже схожа і є в тій чи іншій мірі — блакитним, синім.

Загальний опис

Основний карбонат міді острівної будови — Cu3[OH]2[CO3]2. Склад (%): CuO — 69,24; CO2 — 25,53 %; Н2О — 5,23. Містить 55,3 % Cu. Кристалізується в моноклінній сингонії; кристалічна структура координаційна. Утворює щітки, друзи дрібних, рідше — довгопризматичних кристалів. Характерні також радіально-променисті агрегати, конкреції, щільні маси і землисті скупчення. Густина 3,8. Твердість 3,5—4. Колір у кристалах темно-синій, в агрегатах і землистій масі — волошковий, до блакитного. Блиск скляний. Типовий мінерал зони окиснення сульфідних родовищ міді. При подальшому окисненні переходить в малахіт.

Азурит — один з мінералів-індикаторів мідних руд, а також другорядний рудний мінерал міді і сировина для приготування синьої фарби. Збагачується флотацією.

Колір

Азурит — мінерал насиченого синього кольору, з палітрою відтінків від кобальтового то небесно-блакитного. З древніх часів порошок азурита активно використовувався в якості фарби, що здатна не тускніти роками.[5]

Родовища

Азурит добувають в Австралії, Чилі, Мексиці, США, Німеччині, Казахстані, Заїрі, Намібії, Замбії. Також широко поширений азурит в Марокко. Найчастіше за все в природі азурит зустрічається разом з малахітом, іноді утворюючи псевдомофози, тобто заміщення мінерала одне одним. Такі камені називають азурмалахітами.[5]

Галерея

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
  5. Гураль, Светлана. Драгоценные камни. Гид по миру ювелирных секретов. Эксмо. ISBN 978-5-699-53785-3.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.