Лазуліт

Лазуліт (рос. лазулит; англ. lazulite; нім. Lasulith m) — мінерал, основний фосфат магнію, заліза й алюмінію острівної будови.

Лазуліт
Лазуліт. Юкон, Канада
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1]
IMA-номер IMA1967 s.p.
Хімічна формула MgAl₂(PO₄)₂(OH)₂
Nickel-Strunz 10 8.BB.40[2]
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь небо[3]
Типова місцевість Fressnitzgrabend[2]
 Лазуліт у Вікісховищі
Лазуліт, сидерит, кварц. Юкон, Канада

Загальний опис

Хімічна формула: (Mg, Fe2+) Al2(OH)2 [PO4]2.

Склад змінюється від магніїстого члена, власне лазуліту, — MgAl2(OH)2 [PO4]2 до залізистого члена, скорцаліту — FeAl (OH)2 [PO4]2 (у %): MgO — 0 – 13,34; FeO — 0 – 21,53; Al2O3 — 30,54 — 33,73; H2O — 5,40 — 5 ,96; P2O5 — 42,53 — 46,96.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Форми виділення: гостропірамідальні кристали або зернисті агрегати. Полісинтетичні двійники.

Спайність ясна.

Густина 3,08.

Твердість 5,5 — 6,5.

Колір небесно-блакитний, густо-синій.

Блиск скляний.

Риса біла.

Зустрічається в кварцитах і подібних до них метаморфічних породах, у кварцових і пегматитових жилах, а також у розсипах. Асоціюється з кіанітом, андалузитом, корундом і рутилом. Рідкісний. Типові кристали знайдені у Церматті, Валє (Швейцарія), у Зальцбурзі (Австрія), у Даттасі (штат Мінас-Жерайс, Бразилія), на горі Грейвс (штат Джорджія, США). Використовується як виробний камінь.

Назва походить від арабського «азул» — небо, лазур або «лазавард» — блакитний камінь, M.H.Klaproth, 1795.

Різновиди
  • лазуліт залізистий (те саме, що скорцаліт);
  • лазуліт кальціїстий (Th.L.Warson, 1912. Різновид лазуліту з Канади, який містить 3,12 % CaO).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. http://www.mindat.org/min-2356.html

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лазуліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Лазуліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Hurlbut, Cornelius S.; Klein, Cornelius, 1985, Manual of Mineralogy, 20th ed., Wiley, ISBN 0-471-80580-7

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.