Айзерман Марк Аронович

Марк Аронович Айзерман (24 травня 1913, Двінськ, Вітебської губернії Російської імперії, нині Даугавпілс, Латвія 8 травня 1992, Росія) — радянський учений в галузі механіки і теорії управління, доктор технічних наук, професор. Представник першого покоління кібернетиків в СРСР[2]. Професор і завідувач кафедри теоретичної механіки МФТІ.

Айзерман Марк Аронович
Народився 24 травня 1913(1913-05-24)
Даугавпілс, Двинський повіт, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер 8 травня 1992(1992-05-08) (78 років)
Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність кібернетик, фізик
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана
Галузь механіка
Заклад МФТІ
Вчителі Лузін Микола Миколайович, Андронов Олександр Олександрович[1] і Ґантмахер Фелікс Рувимович[1]
Аспіранти, докторанти Fuad Aleskerovd і Emmanuil Bravermand
Нагороди

Біографія

Народився у Двінську в сім'ї Арона Ізраіловича Айзермана (1878—1960) і Рози Львівни Айзерман (1882—1962).

Робота

1939 рік — працював в Інституті автоматики і телемеханіки АН СРСР.

1941 році — незважаючи на наявну «бронь», пішов добровольцем на фронт. Демобілізувався в 1945[3].

Науковий ступінь

1946 рік — захистив докторську дисертацію з теорії нелінійних систем регулювання.

1982 рік — з ініціативи Айзермана в Інституті автоматики і телемеханіки АН СРСР була організована лабораторія динаміки нелінійних процесів управління[4], яку очолив О. С. П'ятницький.

1982 рік — на базі першого сектора 25-ї лабораторії, очолюваної Айзерманом, за його ініціативою була створена лабораторія з обробки великих масивів інформації в ієрархічних системах, яку очолив доктор технічних наук, професор А. А. Дорофеюк[5].

Нагороди

Цікаві факти

  • Передав у науково-технічну бібліотеку МІРЕА 1500 книг зі своєї особистої бібліотеки[7].
  • У фізтехівській субкультурі підручник Айзермана з теоретичної механіки називається «Айзермех». На слова «Як писав покійний Айзерман…» лектор Айзерман обґрунтовано заперечував: «Це не у мене, а у Гантмахера!» («Лекції з аналітичної механіки» Гантмахера).
  • За жартівливою версією[8], найменування станції Марк пов'язано з тим, що Марк Аронович часто засинав і проїжджав повз станцію «Новодачна». Провідники, виконуючи його прохання будити його перед наступною зупинкою, виголошували «Марк, наступна Новодачна!». Проте Марк Аронович народився в 1913 році, і лише з 1946 року міг регулярно їздити приміськими поїздами Савеловського напрямку; станція існує з 1900 року.

Основні роботи

  • Айзерман М. А., Смирнова И. М.  О применении методов малого параметра для исследования периодических режимов в системах автоматического регулирования, которые малого параметра не содержат // Памяти А. А. Андронова. М., 1955.
  • Айзерман М. А., Гантмахер Ф. Р.  Абсолютная устойчивость регулируемых систем. М.: АН СССР, 1963.
  • Айзерман М. А., Гусев Л. А., Розоноэр Л. И., Смирнова И. М., Таль А. А. . {{{Заголовок}}}.
  • Айзерман М. А.  Теория автоматического регулирования. 3-е изд. 1966. — 452 с.
  • Айзерман М. А.  Классическая механика. 2-е изд. М.: Наука, 1980. — 367 с.
  • Айзерман М. А., Малишевский А. В.  Проблемы логического обоснования в общей теории выбора: Общая модель выбора и его классически-рацион. основания. Препринт. М.: ИПУ, 1980. — 71 с.
  • Айзерман М. А., Малишевский А. В.  Проблемы логического обоснования в общей теории выбора: Прим. анализа рациональности механизмов выбора. Препринт. М.: ИПУ, 1982. — 72 с.
  • Айзерман М. А., Малишевский А. В.  Проблемы логического обоснования в общей теории выбора: Уровни и критерии классич. рациональности выбора. Препринт. М.: ИПУ, 1982. — 79 с.
  • Айзерман М. А.  Теория автоматического регулирования. М.: Наука, 1984.
  • Айзерман М. А., Литваков Б. М.  Псевдокритерии и псевдокритериальный выбор: О некоторых обобщениях теории выбора вариантов. Препринт. М.: ИПУ, 1987. — 47 с.
  • Айзерман М. А., Алескеров Ф. Т.  Выбор вариантов: основы теории. М.: Наука, 1990. — 236 с.
  • Айзерман М. А., Вольский В. И., Литваков Б. М.  Элементы теории выбора: Псевдокритерии и псевдокритериальный выбор. 1994. — 216 с.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.