Акабська затока
Акабська затока, Акаба, Ейлатська затока — морська затока Червоного моря між Аравійським та Синайським півостровами[1][2][3]. Довжина близько 180 км, ширина до 28 км, глибина до 1 828 м[3]. Відділена від Червоного моря підводним порогом глибиною до 958 м[3].
араб. خليج العقبة | |
---|---|
![]() | |
Синайський півострів, Акабська затока праворуч | |
![]() | |
28°45′ пн. ш. 34°45′ сх. д. | |
Частина від | Червоне море |
Прибережні країни |
![]() ![]() ![]() ![]() |
Довжина | близько 180 км |
Ширина | до 28 км |
Площа | 239 км² км² |
Максимальна глибина | 1 828 м |
Середня глибина | 1850 м |
ідентифікатори і посилання | |
P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 4263 |
GeoNames | 235620 |
У проєкті OpenStreetMap | r12165391 ·R |
![]() ![]() Акаба Акаба (Єгипет) | |
![]() | |
![]() |
Географія
Географічно Акабська затока є частиною розлому Великої рифтової долини, що відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м. Затока сполучена з Червоним морем протокою Тиран, в якій розташований ряд невеликих островів (зокрема, Острів фараонів, що є володінням Єгипту). Берегова смуга зрізана слабко, наявні невеликі бухти.
- Вид на йорданський берег затоки
- Синайський берег затоки
- Острів фараонів з середньовічним замком
Адміністративно західний берег Акабської затоки (Синайський півострів) належить Єгипту, східний — частково Йорданії та Саудівській Аравії. На півночі затоки (бухта Акаба) розташований ізраїльський порт Ейлат (через це в Ізраїлі поширена інша назва затоки — Ейлатська затока).
Історія
Історично є в коліні Юди.
Заборона Єгипту на захід в затоку ізраїльських кораблів стала однією з причин Шестиденної війни 1967 року.
Населення і використання
Береги Акаби переважно не заселені, кочове і частково постійне населення є лише в ділянках, де сходяться кордони Ізраїлю, Єгипту, Йорданії і Саудівської Аравії. Там, зокрема, розташовані два порти: популярне і відносно велике курортне місто Ейлат (Ізраїль) і Акаба — єдиний порт Йорданії, а також прикордонне єгипетське селище Таба.
Господарство
Затока крім прикордонного статусу, має важливе економічне значення, зокрема, транспортне. Також налогоджене пасажирське поромне (катерами) сполучення між Єгиптом та Йорданією. У водах затоки розвинено рибальство.
На ізраїльській, єгипетській, а з недавнього часу і йорданській ділянках Акаби успішно розвивається туризм (в першу чергу, міжнародний), зокрема збудовані й функціюють ряд готелів, в тому числі й інтернаціональних світових мереж («Хілтон», «Мьовенпік» тощо).
Див. також
- Марса-ель-Мукейбіле, Марса-Мурах, Мерсет-Абу-Самра, Мерсет-Махаш-ель-Ала, Мерсет-Махаш-ель-Асфаль — бухти розташовані в західній частині затоки.
Примітки
- Атлас світу, 2005.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- (рос.) Акаба // Краткая географическая энциклопедия : [у 5 т.] / гол. ред. А. А. Григорьев та ін. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
Література
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.