Акватлон
Акватлон (лат. aqua — вода, грец. αθλον — боротьба) — боротьба у воді й під водою. Її винайшов Ігор Островський на початку 1980-х років у Москві[1].
Акватлон | |
---|---|
Характеристика | |
Інвентар | |
Перші змагання | |
Рік | 1982 |
Чемпіонат світу | 2009 |
Чемпіонат Європи | 2002 |
Міжнародна федерація | |
Назва | Міжнародна асоціація Акватлон |
Рік заснування | 1996 |
Голова федерації | Ігор Островський |
Пов'язані проєкти | |
Портал:Спорт |
Історія
1982 року відбулися перші змагання з акватлону. 1984 року при Московському технологічному університеті був відкритий перший клуб «Акватлон». В 1990 році була створена комісія акватлона при Федерації підводного спорту СРСР. Головою став Леонід Єлісєєв. 1993 року в Москві пройшли перші міжнародні змагання — товариська зустріч акватлоністів Росії, України та Ізраїлю[1].
В 1996 році була створена Міжнародна асоціація акватлону. 1999 року Всесвітня конфедерація підводної діяльності (CMAS) офіційно визнала акватлон і прийняла рішення про створення спеціальної робочої групи. В 2002 році в Щокіно відбувся перший чемпіонат Європи[1].
2008 року в місті Хургада (Єгипет) Генеральна асамблея CMAS визнала акватлон офіційною дисципліною підводного спорту. В 2009 році в Санкт-Петербурзі відбувся перший під егідою CMAS Кубок Світу з акватлону. 2010 року пройшов перший під егідою CMAS чемпіонат Європи з акватлону в Казані[1].
Різновиди
- Спортивний — поєдинок двох спортсменів, що перебувають у воді, з метою заволодіти стрічкою суперника, закріпленій на його щиколотці;
- Бойовий — включає в себе прийоми володіння ножем, задушливі та больові прийоми. Застосовується при підготовці рятувальників і бійців загонів спеціального призначення;
- Гімнастичний — вправи підводної гімнастики та акробатики, а також вправи на спеціальних підводних тренажерах[2].
Правила спортивного Акватлону
Рингом є басейн розміром 5 × 5 м і глибиною від 2 до 6 метрів. На дні, по краях рингу, розташовані ворота — два кільця діаметром 1 м.
Спорядження спортсменів:
- Маска для підводного плавання;
- Ласти;
- Дві манжети довжиною 40-50 см і шириною 5-6 см, закріплені на щиколотках;
- Дві стрічки довжиною 20-25 см і шириною 2 см, прикріплені до манжетів із зовнішнього боку щиколотки.
Боротьба проходить під водою і на поверхні, дозволяється виринати та вдихати. Поєдинок складається з 3 раундів по 30 секунд з перервами не менше 1,5 хвилин. Протягом 6 секунд після початку раунду спортсмени повинні пройти у ворота рингу. За це спортсмен отримує 1 очко. Можна перешкоджати входженню в ринг свого противника. Той, хто не впустить суперника в ринг протягом 6 секунд, виграє раунд з рахунком 1: 0.
Інший спосіб виграти раунд полягає в тому, щоб зірвати одну зі стрічок суперника та першим показати її на поверхні всередині рингу. За це спортсмен отримує 2 очки і йому присвоюється перемога в раунді.
Заборонено:
- завдавати ударів;
- застосовувати задушливі та больові прийоми;
- навмисне зривати спорядження суперника;
- зривати свої стрічки;
- виривати стрічку з рук суперника.
Дотримання правил і безпеку спортсменів забезпечують судді, що спостерігають за ходом поєдинку[1].
Ефект занять
Акватлон розвиває координацію, спритність, володіння своїм тілом на поверхні води й під водою, підвищує адаптацію людини до водного середовища, розвиває здатність до затримки дихання. Є видовищним та азартним видом спорту. Застосування елементів акватлону для навчання плаванню та пірнанню дає гарні результати[2].
Див. також
- Суйейдзюцу
Посилання
- Акватлон на сайте Федерации подводного спорта России
- Игорь Островский. Как возник акватлон?
- Акватлон // Волгоградская РОО "Федерация подводного спорта"
- Акватлон — рукопашный бой под водой — набирает всё большую популярность // Первый Канал, 2014