Аквафобія
Аквафобія — постійний, ірраціональний гіпертрофований страх води. Є психічним розладом, відноситься до фобій.
| Аквафобія | |
|---|---|
 | |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
 Aquaphobia у Вікісховищі |
Дуже часто аквафобія спостерігається у тих, хто не вміє плавати при вигляді або перебування в річці, морі або океані — в результаті задіяння інстинкту самозбереження. Згідно із дослідженнями, кожен п'ятдесятий житель Ісландії(1,8 %) страждає від неї.
Причини
Прийнято вважати, що аквафобія страждають в першу чергу ті, хто коли-небудь тонув або пережив якусь неприємну ситуацію, так чи інакше, пов'язану з водою у ранньому дитинстві. При цьому, зовсім не обов'язково для отримання аквабоязні тонути у відкритому водоймищі. Найчастіше, достатньо всього лише оступитися у власній ванній і на кілька секунд втратити опору, навіть під наглядом матері. Нерідко боязнь води виникає після того, як людині довелося зіткнутися з потопельником або на власні очі бачити, як хтось тоне. Причини можуть бути дуже різні.[1]
Лікування
Гідрофобія
Не слід плутати з клінічним симптомом гідрофобії, який виникає при сказі у вигляді виникнення болісних судом м'язів глотки та гортані при спробі попити води, при вигляді води або будь-якій згадці про неї, що призводить до короткочасного припинення дихання. Нерідко сказ через це називають гідрофобією. Істероїдна реакція людини, яка внушила собі те, що в неї сказ, теж може включати такі прояви. Це носить назву ліссафобія (боязнь сказу).