Психотерапія

Психотерапі́я, або психологічна терапія (ψυχή — душа, θεραπεία «зцілення, медичне лікування») — метод впливу лікаря та медичного персоналу словом на психіку хворого з лікувальною метою. Фахівець у даній галузі — психотерапевт.

Визначення
  • Психотерапі́я — рятування душі, лікування душі та завдяки цьому лікування людини в цілому, лікувальна дія душі щодо організму, досягнута завдяки психологічному впливу лікаря (наприклад, гіпнотерапія). Однак таке розуміння домінує в XIX ст.

На сьогодні існують два суттєво відмінні визначення психотерапії Згідно з першим:

  • Психотерапі́я — галузь медицини, яка широко застосовує психологічні знання для діагностики та лікування різного роду захворювань.

Таке визначення побутувало в СРСР. До сьогодні[коли?] державні вищі навчальні заклади пострадянського простору готують лікарів-психотерапевтів з-поміж тих, хто отримав медичну освіту за спеціальністю психіатрія.[джерело не вказане 2285 днів]

Згідно з іншим, поширеним в Європі та США:

  • Психотерапія — це науково обґрунтований та емпірично перевірений вид діяльності, що спрямований на допомогу людям, які потерпають від психологічних, психічних, психосоматичних, соціальних проблем або страждання, та використовує психологічні інструменти[1].
  • Психотерапія належить до методів психологічної інтервенції, а ці методи є частиною клінічної психології. Своєю чергою, клінічна психологія — це розділ психології.[2]

Тут психотерапія має більш значущий зв'язок з психологією. Тому психотерапевтами, після додаткової підготовки, можуть стати психологи, або психіатри.

Колись, як психотерапію розглядали практику психоаналізу, який був зосереджений на суб'єктивних переживаннях і в цілому не торкався тілесних захворювань. Таким чином саме психоаналіз сформував уявлення про психотерапію в сучасному «західному» розумінні.

Класифікація моделей психотерапії

Класифікацію моделей психотерапії, як різновиду лікувальних дій, описує Х.Ремшмідт. Він пропонує класифікацію моделей психотерапії здійснювати за такими принципами[3]:

  • теоретичної концепції, яка лежить в основі психотерапії (психоаналіз, поведінкова психотерапія, когнітивна терапія тощо);
  • організаційних форм лікування (індивідуальна, групова та сімейна терапія);
  • специфікою коригованого розладу (психози, синдром аутизму, невротичні порушення, депресивні стани, синдром страхів, синдром нав'язливості тощо).

У психологічній літературі теж немає одностайності у виділенні основних моделей психотерапії. Так, зокрема, Г. Онищенко, В. Панок виділяють три основні моделі психотерапії[3]:

  • психодинамічну психотерапію, яка зорієнтована на психоаналіз;
  • гуманістичну психотерапію та її основні течії — роджеріанська, екзистенційна, гештальт-терапія;
  • біхевіоральна (поведінкова) психотерапія.

Методика

Психотерапія проходить у формі індивідуальної консультації або групової роботи. Вона може застосовуватися самостійно (для лікування неврозів) або у поєднанні з іншими методами лікування.

Існує декілька методів психотерапії[джерело не вказане 2285 днів]:

  1. Раціональна психотерапія або роз'яснювальна психотерапія
  2. Когнітивна терапія, або пізнавальна терапія
  3. Поведінкова терапія, або біхевіоральна терапія
  4. Сугестія (навіювання)[4]
  5. Аутогенне тренування
  6. Групова психотерапія
  7. Психоаналіз
  8. Каузальна психотерапія
  9. Гештальт-терапія
  10. Психодрама
  11. Арттерапія
  12. Логотерапія

Психотерапію проводять у психіатричній лікарні, денному стаціонарі та амбулаторії. Її завдання — досягнення дезактуалізації хворобливих переживань у хворого, зміна його неправильних суджень, стереотипів реагування та установок, полегшення адаптації до умов зовнішнього світу.

Коректування різних психічних розладів вимагає використання відповідних методів психотерапії, які можуть бути ефективними для лікування одних психічних розладів та неефективними для інших психічних розладів. Наприклад, певні кола психіатрів поділяють думку, що психоаналітична психотерапія є неефективною для лікування неврозів, депресій та інших психічних розладів.[5][6][7] На сьогодні більшість спеціалістів у великій мірі піддають скептицизму теорію психоаналізу, який не підтверджується науковими дослідженнями і якого теоретичні положення часто не підтверджуються практичними спостереженнями.[8] Нині є мало об'єктивних доказів, що психоаналіз дозволяє людям подолати такі психологічні проблеми як депресія чи тривожні розлади.[9] Також відсутні контрольовані дослідження, які б свідчили, що психоаналіз (психоаналітична психотерапія) або динамічна психотерапія є ефективною у вирішенні основних симптомів обсесивно-компульсивного розладу[10]. Немає доказів, що психодинамічна терапія, гіпнотерапія чи трансакційний аналіз приносить користь при лікуванні неврозів нав'язливих станів (обсесивно-компульсивних розладів)[11].

При виборі психотерапевта важливо встановити його кваліфікацію, наявність відповідних документів (сертифіката чи ліцензії), конкретні результати його психотерапевтичної практики, напрям психотерапії, який він практикує, та ефективність її для даного психічного розладу.[12][13]

Психотерапія в Україні

Психотерапевтичні організації

Див. також

Примітки
  1. Альфрид Лэнгле ПСИХОТЕРАПИЯ — НАУЧНЫЙ МЕТОД ИЛИ ДУХОВНАЯ ПРАКТИКА? — Московский Психотерапевтический Журнал 2003, № 2
  2. Baumann, Urs; Perrez, Meinrad. Grundlagen der Klinisch-psychologischen Behandlung. Handbuch der klinisch-psychologischen Behandlung. Springer Vienna. с. 1–16. ISBN 9783211236024.
  3. Administrator. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОТЕРАПІЇ ЯК СКЛАДОВОЇ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, Поняття психотерапії. її специфіка, мета та завдання, Загальна характеристика психологічних моделей психотерапії, Групова психотерапія. Поняття психотерапевтичної групи - Практична психологія - Навчальні матеріали онлайн. pidruchniki.com. Процитовано 5 грудня 2016.
  4. Основні методи психотерапії | ВсеЗнайка. vseznajka.com.ua. Процитовано 5 грудня 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Прощавай, Фрейде! Місце психотерапевтів у розвинутих країнах все міцніше займають соцмережі
  6. Все, что нужно знать о Фрейде. Часть 9. Эффективность психоанализа.
  7. Подборка цитат доктора Горбатова. Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  8. Psychology by by Saundra K. Ciccarelli (Author), Glenn E. Meyer (Author). Published by Prentice Hall (2005-11-10). pages 455, 565.
  9. To date there is little objective evidence that psychoanalysis enables people to overcome psychological problems such as major depression or anxiety diorders. Change Your Thinking: Overcome Stress, Combat Anxiety and Depression, and Improve Your Life with CBT by Sarah Edelman. Marlowe & Company, 2007. page 3. (англ.)
  10. Practice Guideline for the Treatment of Patients With Obsessive-Compulsive Disorder Архівовано 28 серпня 2013 у Wayback Machine.(англ.)
  11. There is no evidence that general counseling, psychodynamic therapy, psychoanalytic therapy, hypnotherapy, or transactional analysis are of any benefit in obsessive-compulsive disorder. Overcoming Obsessive Compulsive Disorder: A self-help guide using cognitive behavioural techniques by David Veale, Rob Willson(англ.)
  12. Overcoming Obsessive-Compulsive Disorder by David Veale and Rob Willson. — New-York, 2008. — P. 360. (англ.)
  13. Як знайти свого психолога?

Джерела
  • Немов Р. С. Психология : словарь-справочник. — М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. — Т. 2. — С. 167. (рос.)
  • Основи психотерапії: навч. посіб. / М. І. Мушкевич, С. Є. Чагарна ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. — Вид. 3-тє. — Луцьк: Вежа-Друк, 2017. — 419 с. : іл., табл., портр. — Бібліогр. в кінці розд. — ISBN 978-966-940-059-8

Додаткова література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.