Акерманіт

Акермані́т, окермані́т мінерал, силікат кальцію і магнію, ізоморфний з геленітом та мелілітом. Належить до групи меліліту.

Акерманіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула 2[MgCa2Si2O7]
Клас мінералу силікати
Nickel-Strunz 10 9.BB.10
Dana 8 55.4.1.1
Ідентифікація
Колір безбарвний, зелений, коричневий, жовтувато-сірий
Форма кристалів кубічна
Сингонія тетрагональна
Просторова група space group P-42₁md
Спайність ясна
Злам нерівний, раковистий
Твердість 5,0-6,0
Блиск скляний, смолистий
Прозорість прозорий до просвічуючого
Колір риси білий
Густина 3,18
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломлення δ = 0,008
Інші характеристики
Названо на честь Anders Richard Åkermand
 Акерманіт у Вікісховищі

Загальний опис

Склад: 2[MgCa2Si2O7]. Сингонія тетраедрична. Густина 3,18. Твердість 6,0. Виявлений тільки у деяких вулканічних лавах (Везувій) та металургійних шлаках.

Акерманіт вперше був описаний в 1884 році І. Г. Л. Фогтом, який назвав мінерал на честь шведського металурга Андерса Ріхарда Акермана (1837-1922). Він здійснив аналіз деяких конденсованих продуктів, де вперше було виявлено мінерал чи його синтетичний еквівалент. Пізніше акерманіт також був визнаний природним мінеральним утворенням у різних місцевостях.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Акерманіт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Акерманіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.