Активація

• У фотохімії — перехiд хімічної частинки на вищий енергетичний рiвень.
• У теорії реактивності — послаблення одного або кiлькох хiмiчних зв'язкiв у ліганді утворюваної комплексної сполуки (пр., активацiя метану солями платини).
• У електрохімічній корозії — процес переходу від пасивного до активного стану системи внаслідок усунення пасивуючої плівки. Необхідною умовою активації є наявність негативного (відносно рівноважного потенціалу утворення пасивуючої плівки) електродного потенціалу (пр., при наявності катодного струму, відновників у суміжному розчині, контакту з провідником, який має відносно великий негативний корозійний потенціал.
• У хімічній термодинаміці — введення енергії в хімічну систему ззовні.
• У каталізі — введення речовини (активатора), яка збільшує швидкість каталітичної реакції. Якщо νo є швидкість каталітичної реакції у відсутності активатора, а ν її швидкість в його присутності, ступінь активації εa визначається так: ε_a = (ν — ν_o)/ν_o = (ν/ν_o) — 1.

• У хімічній кінетиці — надавання частини енергії, потрібної для перебігу реакції, іншою екзотермічною реакцією (хімічна активація), що відбувається в тому ж реакторі.
• У ядерній хімії — процес наведення радіоактивності шляхом опромінення.
• Оптична активація — генерування оптичної активності будь-яким способом. Загальним принципом усіх процесів оптичної активації є створення в тій чи іншій формі діастереомерних взаємодій.

Активація вугілля :

1. Збільшення сорбційної здатності вугілля, тобто здатності поглинати і втримувати гази і пари. Розрізняють активацію вугілля штучну і природну. Природна активація вугілля пов'язана з видаленням при вуглефікації лет-ких речовин з кам'яного вугілля і значному збільшенні об'єму мікропор. Найбільшою сорбційною здатністю володіють антрацити (об'єм мікропор бл. 75 % від усіх пор речовини), найменшою — газове вугілля (об'єм мікропор 12-15 %, натомість макропор — 85-88 %).
2. Обробка деревного вугілля та інших пористих тіл для збільшення їхньої здатності вбирати гази, рідини тощо.

Активація енергії (англ. Activation energy) — процес, який надає речовинам здатності вступати в хімічну реакцію. У неактивованому стані молекули речовин майже не реагують одна з одною. Щоб стати здатними до хімічних реакцій, вони повинні набути додаткової енергії, потрібної для послаблення внутрішніх зв'язків реагуючих молекул. Без цього неможливе перегрупування і зближення атомів, яке є необхідною умовою для утворення молекул продуктів реакції. Витрачається енергія також, якщо молекули взаємно відштовхуються. Активація енергії, якої повинні додатково набути реагуючі речовини, перш ніж вступити в хімічну взаємодію, того ж порядку, що й величина теплового ефекту реакції, тобто кілька десятків тисяч кал/моль. Кількість активних молекул N, енергія яких дорівнює або більша за енергію активації енергії, змінюється з т-рою за законом N = Noe^(-E/RT), де No — загальна кількість молекул, e — основа натурального логарифма, R — газова стала, T — абсолютна температура. В гомогенних газових реакціях активація зумовлюється особливо сприятливими зіткненнями молекул. Активація може бути викликана також поглиненням кванта світла при фотохімічних реакціях, електричним розрядом (наприклад, утворення озону з кисню при тихому розряді), ударами електронів, радіоактивним випромінюванням. Дуже поширеним методом активації є застосування каталізаторів.

• Активація лігандів
• Механохімічна активація
• Оптична активація
• Хімічна активація
• Фотонна активація

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Активація // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
• Активація // Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. — X.: Прапор, 2007. — 640 с. — С. 10. — ISBN 966-7880-85-0.

• Окислення
• Відновлення