Акціонізм

Акціоні́зм (від англ. action — дія) — узагальнена назва для «мистецтв дії», в яких твором є жест, розіграна «вистава» або спровокована «подія» — акція. При цьому акціонізм передбачає зміщення акценту з результату творчості на сам процес створення художнього твору, а суб'єктом і об'єктом в ньому є сам художник. Близькими є поняття хеппенінгу, перформансу.

Герман Нітш, піонер акціонізму
Марина Абрамович під час перфоменсу в Музеї сучасного мистецтва

На відміну від перформансу, де існує сценарій, і хепенінгу, де сценарій і мета зазвичай відсутні, акціонізм має сценарій без конкретної мети.

Історія

Акціонізм бере початок у творчості футуристів, дадаїстів і сюрреалістів. Його основоположниками вважається Джексон Поллок з його «живими картинами» 1950-1960-х років. В його творчості чільним був спонтанний процес розливання або розбризкування фарб по полотну, утворена картина розглядалася лише як доказ того, що акція відбулася. «Антропометричні» перформанси Іва Кляйна, що проходили в 1960-і, під час яких три оголені моделі, покриті синьою фарбою, залишали власним тілом на полотні відбитки.

Великого поширення «мистецтво дії» набуває тільки з 60-70-х років XX ст. Зокрема в 1970-і роки став відомий «Віденський акціонізм» так званих «тілесних ритуалістів» (Гюнтер Брус, Отто Мюль, Герман Нітш та ін.), які просували у своїх творах тему болю, часто включаючи використання оголеного тіла, крові, екскрементів, туш тварин.

В українській музиці до акціонізму близькі твори композиторів Сергія Зажитька, Сергія Ярунського та Володимира Рунчака.

Див. також

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.