Аланіс Обомсавін

Аланіс Обомсавін (англ. Alanis Obomsawin; також Обомосавін; нар. 31 серпня 1932, Лебанон, Ґрафтон (округ, Нью-Гемпшир), Нью-Гемпшир, США) — канадська режисерка і сценаристка індіанського походження, авторка документальних фільмів про індіанців Канади, знятих для Канадського національного управління кінематографії.[4] Її найвідомішою роботою є документальний фільм «Канехсатаке: 270 років опору» про Окську кризу 1990 року.[5]

Аланіс Обомсавін
Дата народження 31 серпня 1932(1932-08-31)[1][2][…] (89 років)
Місце народження Ґрафтон, Нью-Гемпшир, США
Громадянство  Канада
Національність абенаки[3]
Професія кінорежисерка, авторка-виконавиця, сценаристка, письменниця, директорка, музикантка, кінопродюсерка, режисерка-документалістка, visual artist
Нагороди

Commander of the Order of Montreald (2017)

Governor General's Award in Visual and Media Artsd (2001)

премія генерал-губернатора з виконавських мистецтвd (2018)

honorary doctorate at Concordia Universityd (1993)

honorary doctor of Carleton Universityd (1994)

почесний доктор (1994)

почесний доктор (2007)

почесний доктор Університету Британської Колумбіїd (2010)

honorary doctor of the Dartmouth Colleged (2013)

honorary doctor of the University of Dalhousied (2016)

Prix Albert-Tessierd (2016)

honorary doctor of Ryerson Universityd (2018)

Companion of the Ordre des arts et des lettres du Québecd (2015)

почесний доктор Університету Макгіллаd (2017)

Prix Iris Tribute Awardd (2020)

IMDb ID 0643446
 Аланіс Обомсавін у Вікісховищі

Великий офіцер Національного ордена Квебеку і офіцер ордена Канади, лауреатка премії генерал-губернатора Канади у візуальних та медіа-мистецтвах.

Життєпис

Обомсавін народилася в США. Потім жила в Монреалі. У віці шести місяців з матір'ю виїхала на батьківщину, в резервацію індіанського племені абенаків Оданак у Центральному Квебеку, де Аланіс жила до 9 років. Теофіль Панадіс (фр. Théophile Panadis), двоюрідний брат її матері, познайомив Аланіс з культурою та історією абенаків, навчив її багатьох традиційних пісень та легенд цього народу. Пізніше, Обомсавін і її батьки поїхали в Труа-Рів'єр, де були єдиною індіанською сім'єю. Опинившись ізольованою, і мало знаючи французьку та англійську мови, Обомсавін плекала пісні й оповіді свого народу, які вона дізналася в резервації.[6]

Обомсавін має дочку Кісос Обомсавін (англ. Kisos Obomsawin), яка народилася 1969 року.[7]

Кар'єра в кіно

Обомсавін уперше привернула увагу Канадського національного управління кінематографії в середині 1960-х років, коли провела серію концертів для збору коштів на оплату будівництва плавального басейну у резервації Оданак. Діти з її громади більше не могли купатися в річці Святого Франциска, але й використовувати басейн у сусідній громаді їм не дозволялося, оскільки він був відкритий тільки для білих жителів. Успіх Обомсавін у зборі коштів на будівництво басейну для дітей Оданаку, став темою півгодинної програми CBC-TV, яку помітили продюсери Канадського національного управління кінематографії Джо Кеніг і Боб Веролл.[8][9] Обомсавін, прийшовши на зустріч із продюсерами, виявила, що Канадське національне управління кінематографії, крім іншого, займається виробництвом освітніх фільмів для шкіл.[10]

Як наслідок, Канадське національне управління кінематографії запросило співачку й оповідачку для роботи консультантом над фільмом про перші нації Канади, її аборигенів. Далі, Обомсавін стала знімати власні фільми, продовжуючи при цьому боротися за справедливість для її народу.[7][8] Як говорить Обомсавін, її головною метою є просвіта суспільства щодо гострих питань, що стосуються корінних народів Канади.[11]

1971 року Обомсавін зняла для Канадського національного управління кінематографії свій перший документальний фільм Christmas at Moose Factory[12]. За даними на листопад 2016 вона є режисером 49 фільмів.

Роботи поза кіно

1960 року Обомсавін дебютувала як співачка в Нью-Йорку. Вона гастролювала в Канаді, США і Європі як виконавиця, одночасно надаючи гуманітарну допомогу університетам, музеям, тюрмам і центрам мистецтва, також виступала на фестивалях народного мистецтва. На фолк-фестивалі Маріпоса (англ. Mariposa Folk Festival) у 1960-х роках Аланіс навіть завідувала власною сценою.[7] У її альбомі 1988 року Bush Lady зібрано традиційні пісні народу абенаків, а також оригінальні композиції.

Протягом більше 25 років Обомсавін працювала граверкою і принтмейкеркою, з виставками в Канаді та в Європі. В її роботах часто зустрічаються зображення матері й дитини, вони також поєднують у собі матеріал з її власних снів з духами тварин та історичними подіями. 2007 року її роботи виставлялись у Будинку Лакомб (фр. Maison Lacombe) у Квебеку.[13]

Особисті нагороди й ушанування

У березні 2001 року Обомсавін отримала Премію генерал-губернатора Канади у сфері візуальних і медіа-мистецтв (англ. Governor General's Award in Visual and Media Arts).Вона є Офіцером ордена Канади. Серед інших нагород Обомсавін також Приз Лумінарія за досягнення від Кінофестивалю в Санта-Фе, Pioneer Award від Міжнародної асоціації документалістів,[14] приз за видатні режисерські заслуги від Toronto Women in Film and Television's (TWIFT),[15] премія Канадського фонду перших націй за досягнення у сфері мистецтв (англ. Canadian Native Arts Foundation National Aboriginal)[16] і нагорода за видатний внесок від Канадської асоціації соціології та антропології (англ. Canadian Sociology and Anthropology Association, CSAA). Це була перша нагорода видана CSAA людині, яка не працює як науковець.

2010 року журнал «Плэйбек» оголосив Обомсавін новою членкинею Зали слави канадського кіно й телебачення.[17] Навесні 2009 року Обомсавін удостоєно спеціальної ретроспективи під час канадського міжнародного кінофестивалю документального кіно Hot Docs і отримала нагороду фестивалю за видатні досягнення.[18] Інша ретроспектива її робіт відбулася 14-26 травня 2008 року в музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.[19] Того ж місяця в Рідо-хол в Оттаві її відзначено нагородою генерал-губернатора Канади за видатні досягнення у сфері мистецтв.[20][21]

2013 року Обомсавін стала почесною членкинею Королівського товариства Канади.[22] Цього ж року на Міжнародному Кінофестивалі в Торонто, вона стала призером премії Birks Diamond Tribute для Жінки року в кінематографі.[23]

У жовтні 2015 року Обомсавін отримала Нагороду за прижиттєві досягнення від Міжнародного кінофестивалю в Вальдівії (Чилі).[24] У лютому 2015 року Монреальська інформаційно-пропагандистська група мистецтв «Художники за мир» (англ. Artistes pour la paix) нагородила Аланіс Премією за прижиттєві досягнення.[25] У березні того ж року вона була серед перших 35 осіб, нагороджених Орденом мистецтва і літератури Квебеку (фр. Ordre des Arts et des Lettres du Québec).[26]

У січні 2016 року Академія канадського кіно й телебачення оголосила, що на 2-й церемонії вручення Премії (Canadian Screen Awards) Обомсавін отримає премію за винятковий внесок у громадські та державні служби[27]. У листопаді цього ж року Обомсавін отримала від Торонтської асоціації кінокритиків премію імені канадського телеведучого й журналіста Клайда Гілмора за значний внесок у канадське кіно й культуру.[28] Також 2016 року її відзначено двома вищими нагородами Квебеку. У червні Обомсавін стала Великим офіцером Національного ордена Квебеку,[29] а в листопаді отримала від провінційного уряду за внесок у кінематограф Квебеку премію кінорежисера Альбера Тессье.[30]

Серед інших звань Обомсавін: почесне звання від художнього Коледжу Онтаріо, звання почесного доктора літератури університетів Йорка, Карлтона і Британської Колумбії (травень 2010),[31] почесного доктора права університетів Конкордія, Делгаузі (квітень 2016)[32] і Західного Онтаріо (жовтень 2007).[16] Вона також викладала в літньому інституті кіно і телебачення в Оттаві.[15]

Обомсавін була Головою ради директорів притулку для жінок перших націй у Монреалі і перебуває в Консультативній раді корінних народів Канади.[33] Також вона була членкинею правління Студії 1, студії корінних народів при Канадському національному управлінні кінематографії (NFB) і колишнім радником з нових ініціатив у кіно для кольорових жінок і жінок корінних народів при Студії D.[15]

Як член Ради директорів «Голосу корінних народів» (англ. Aboriginal Voices), вона — одна з ініціаторів отримання радіоліцензії для організації. Як член Ради директорів Телевізійної мережі корінних народів (англ. Aboriginal Peoples Television Network), Обомсавін також входить до Ради суспільного телебачення Вермонту і National Geographic International.

Внесок Обомсавін у документальний кінематограф і в кіно корінних народів визнано таким вагомим, що її ім'ям названо дві кінонагороди. Від 2010 року, ImagineNATIVE Film + Media Arts Festival присуджує «Премію Аланіс Обомсавін за топовий документальний фільм», а починаючи від 2011 року «Сінема Політика» періодично нагороджує одного видатного режисера «Премією Аланіс Обомсавін за відданість громадськості та соціальний спротив»[34] (англ. Alanis Obomsawin Award for Commitment to Community and Resistance), яка була натхненна «відданістю міс Обомсавін правам людини і правосуддя».

Фільмографія
  • 1971 — Christmas at Moose Factory
  • 1972 — History of Manowan: Part 1
  • 1972 — History of Manowan: Part 2
  • 1977 — Amisk
  • 1977 — Mother of Many Children (фр. «Mère de tant d’enfants»)
  • 1979 — Canada Vignettes: Wild Rice Harvest Kenora (фр. «Canada vignettes : le riz sauvage»)
  • 1980 — Canada Vignettes: June in Povungnituk — Quebec Arctic
  • 1984 — Incident at Restigouche (фр. «Les événements de Restigouche»)
  • 1986 — Richard Cardinal: Cry from a Diary of a Métis Child (фр. «Richard Cardinal : le cri d’un enfant métis») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 1987 — Poundmaker's Lodge: A Healing Place (фр. «La Maison Poundmaker : la voie de la guérison»)
  • 1988 — No Address (фр. «Sans adresse»)
  • 1991 — Le patro Le Prévost 80 ans après (фр. «Le Patro Le Prévost 80 Years Later»)
  • 1991 — Walker
  • 1993 — Kanehsatake 270 Years of Resistance (фр. «Kanehsatake — 270 ans de résistance») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 1995 — My Name Is Kahentiiosta (фр. «Je m’appelle Kahentiiosta») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 1997 — Spudwrench: Kahnawake Man (фр. «Spudwrench : l’homme de Kahnawake») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2000 — Rocks at Whiskey Trench (фр. «Pluie de pierres à Whiskey Trench») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2002 — Is the Crown at War with Us? (фр. «La Couronne cherche-t-elle à nous faire la guerre?») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2003 — For John — продюсерка
  • 2003 — Our Nationhood (фр. «La survie de nos enfants») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2005 — Sigwan — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2006 — Waban-Aki: People from Where the Sun Rises (фр. «Waban-Aki : peuple du soleil levant») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2007 — Gene Boy Came Home (фр. «Gene Boy revient chez lui») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2009 — Professor Norman Cornett: 'Since when do we divorce the right answer from an honest answer?' (фр. «Professeur Norman Cornett : 'Depuis quand ressent-on l’obligation de répondre correctement au lieu de répondre honnêtement?'»)
  • 2010 — When All the Leaves Are Gone (фр. «Quand toutes les feuilles seront tombées»)
  • 2012 — The People of the Kattawapiskak River (фр. «Le peuple de la rivière Kattawapiskak») — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2013 — Hi-Ho Mistahey! — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2014 — Children's Court Case
  • 2014 — Trick or Treaty? — режисерка/сценаристка/продюсерка
  • 2016 — We Can't Make the Same Mistake Twice
  • 2017 — Norway House[35]

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. http://www.thecanadianencyclopedia.ca/en/article/alanis-obomsawin/
  3. http://www.cbc.ca/news/indigenous/first-nations-doc-maker-alanis-obomsawin-mourns-loss-of-trick-or-treaty-star-1.2754706
  4. Alanis Obomsawin – NFB (англ.). National Film Board of Canada. Процитовано 1 травня 2017.
  5. Kanehsatake: 270 Years of Resistance by Alanis Obomsawin – NFB (англ.). National Film Board of Canada. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 1 травня 2017.
  6. Alanis Obomsawin. femfilm.ca. Процитовано 2 квітня 2017. Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (довідка)
  7. Obomsawin, Alanis (англ.). Museum of Canadian Music. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 1 травня 2017.
  8. Obomsawin, Alanis (2017-03-27). «„For 150 years, people have been told lies about Canada's history“». The Review. Toronto International Film Festival. Retrieved 2017-03-28.
  9. Taylor, Jillian (14 February 2015). «Alanis Obomsawin passes knowledge to aspiring filmmakers». CBC News. Retrieved 20 February 2015.
  10. Master doc maker passes knowledge on to aspiring indigenous filmmakers. CBC News (англ.). Процитовано 4 квітня 2017.
  11. Pearson, Wendy G. and Knabe, Susan. Reverse shots: indigenous film and media in an international context / Wendy Gay Pearson and Susan Knabe, editors Wilfrid Laurier University Press Waterloo, Ont 2015
  12. Walker, Connie (6 серпня 2014). "Alanis Obomsawin's Trick or Treaty? to screen at TIFF 2014".. CBC News. Toronto.
  13. Robb, Peter (19 February 2015). «Alanis Obomsawin: The power of art revealed in film». Ottawa Citizen. Retrieved 20 February 2015.
  14. McNary, Dave (November 7, 2004). «Org to fete doc pioneer». Variety. Reed Elsevier Inc. Retrieved March 20, 2017.
  15. Alanis Obomsawin. Pierre Elliott Trudeau Foundation. Процитовано 5 січня 2017.
  16. Alanis Obomsawin (англ.). The Canadian Encyclopedia. Процитовано 1 травня 2017.
  17. Patricia Bailey. Hall of Fame 2010: Alanis Obomsawin. Плэйбек (англ.). Brunico Communications. Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 1 травня 2017..
  18. Alanis Obamsawin at Toronto’s Hot Docs Festival. CBC Aboriginal (англ.). 15 квітня 2009. Архів оригіналу за 10 серпня 2010. Процитовано 29 березня 2017.
  19. «MoMA Presents Major Exhibition of the Films of Canadian Filmmaker Alanis Obomsawin» (PDF). News release. Museum of Modern Art. April 18, 2008. Archived from the original (PDF) on July 8, 2010. Retrieved May 20, 2009.
  20. «Alanis Obomsawin biography». Governor General's Performing Arts Awards Foundation. Retrieved 10 February 2015.
  21. «Hot Docs film fest boasts strongest lineup ever after record submissions». CBC News. March 24, 2009. Archived from the original on March 27, 2009. Retrieved April 01, 2017.
  22. RSC at the Movies. Royal Society of Canada. 16 листопада 2013. Процитовано 5 січня 2017. Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (довідка)
  23. Sandra O’Connell (16 вересня 2013). TIFF13: Appreciating Canadian women in film. Vancouver Province (англ.). Postmedia Network Inc. Процитовано 7 березня 2017.
  24. Mango, Augustin (10 October 2015). «'Motu Maeva' Wins at Chile's Valdivia Film Festival». Hollywood Reporter. Retrieved 7 February 2017
  25. Les 7 doigts de la main nommés Artiste pour la paix. Le Devoir (фр.). 17 лютого 2015. Процитовано 7 березня 2017.
  26. Daniel Lemay (20 березня 2015). Ordre des arts et lettres du Québec: Liza Frulla sera honorée. La Presse (фр.). Процитовано 7 березня 2017.
  27. Connie Walker (13 січня 2014). Canadian Screen Awards recognize Aboriginal talent. CBC News (англ.). Процитовано 7 березня 2017.
  28. «Alanis Obamsawin honoured with 2016 Technicolor Clyde Gilmour prize». CBC News. The Canadian Press. 24 November 2016. Retrieved 25 November 2016.
  29. Alanis Obomsawin: Grande officière (2016). Ordre national du Québec (фр.). Gouvernement du Québec. Процитовано 1 травня 2017.
  30. Alanis Obomsawin Wins Prix Albert-Tessier. Point of View (англ.). Documentary Organization of Canada. 1 травня 2017. Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 7 листопада 2016.
  31. «Dr. Alanis Obomsawin, O.C.». 2010 Honorary Degree Recipients. University of British Columbia. Retrieved 7 September 2016.
  32. «Alanis Obomsawin, O.C.» Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.. Dalhousie University Convocation. Dalhousie University. Retrieved 7 September 2016
  33. https://www.collectionscanada.gc.ca/women/030001-1259-e.html
  34. The Alanis Obomsawin Award: Extended Call for nominations. Network's blog (англ.). Cinema Politica. 15 березня 2015. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
  35. Projects in production and development (англ.). National Film Board of Canada. 24 квітня 2017. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 1 травня 2017. Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (довідка)

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.