Алан Дершовіц

Політичні погляди Дершовіца, і на думку критиків, його беззастережна підтримка Ізраїлю піддавалися жорсткій критиці з боку численних оглядачів і науковців. Зокрема, критики порівнювали його погляди щодо застосування тортур і заклики знищувати палестинські поселення у відповідь на акти тероризму прирівнювались до дій нацистів під час Другої світової війни та застосування ними колективного покарання проти окупованих народів Європи.[3]

Після публікації чергової книги Алана Дершовіца на підтримку Ізраїлю (2003) професор політології Норман Фінкельштейн звинувачив Дершовіца у плагіаті праці іншого науковця, а також у фабрикації історичних даних. Ці звинувачення проти Дершовіца підтримали інші науковці та автори — Наом Чомскі та Александр Коберн. Вчена рада Гарвадського університету не знайшла доказів плагіату у книзі Дершовіца, але злостива суперечка між відомими науковцями отримала неабиякий розголос у пресі. Пізніше Норман Фінкельштейн звинуватив Дершовіца у тиску на вчену раду Університету Депола, що призвело до його звільнення з цього навчального закладу.[6],[7]

1995 року голова Федерації українців Австралії Стефан Романів звинуватив Алана Дершовіца в українофобії та розповсюдженні упереджень проти українців. Ця заява представників української діаспори з'явилася після публікацї статті Алана Дершовіца у газеті Los Angeles Times, в якій він звинуватив українців у вродженому антисемітизмі, активній участі в Голокості та заохоченні з боку української церкви та священиків до знищення євреїв.[8] Подібні звинувачення Дершовіца в упередженості й українофобії на сторінках преси також висловлював у березні 2011 року народний депутат від ПР Тарас Чорновіл.[9]

У 2014 році одна з жертв сексуального злочинця та педофіла Джефрі Епштейна Вірджинія Джуффре, раніше відома як Вірджинія Робертс, звинуватила Алана Дершовіца у сексуальному насильстві та співучасті у злочинах Епштейна. Дершовіц був адвокатом та близьким другом Епштейна[10].Джуффре запевняла, що займалася сексом з Дершовіцем принаймні шість разів, у різних резиденціях Епштейна. Дершовіц негайно розпочав агресивну кампанію проти Джуффре у Твіттері та ЗМІ, називаючи її патологічно брехливою, вимогателькою, повією, поганою матір'ю та т.п[11]. Джуффре, якій не вдалося довести причастність Дершовіца до скоєння сексуальних злочинів, у квітні 2019 року подала проти нього позов про наклеп. У вересні 2019 року, Вірджинія заявила, що вона продовжує відстоювати свої претензії щодо неправомірної поведінки Дершовіца.[12]  Дершовіц звинуватив адвоката Джуффре Буеса у чині тиску на Джуффре для надання неправдивих показань, у відповідь на які Буес подав позов до Дершовіца у листопаді 2019 року за наклеп[13].Ще однією жінкою, яка називає Дершовіца як клієнта Епштейна, стала Сара Рансоме.[11]

У своїй книзі "Листи до молодого юриста" Дершовіц визначив деякі спільні риси серед його найвідоміших клієнтів: "Кожен з цих підсудних має практично необмежену кількість речей, таких як гроші, влада або доступ до сексу чи влади." У своїй статті від 29 липня 2019 року газета The New Yorker назвала його "адвокатом диявола".[11]