Алан Томпсон (футболіст)

Алан Томпсон (англ. Alan Thompson, нар. 22 грудня 1973, Ньюкасл-апон-Тайн) — англійський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри тренер.

Алан Томпсон
Особисті дані
Народження 22 грудня 1973(1973-12-22) (48 років)
  Ньюкасл-апон-Тайн, Англія
Зріст 183 см
Громадянство  Англія
Позиція фланговий півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1991–1993 «Ньюкасл Юнайтед» 16 (0)
1993–1998 «Болтон Вондерерз» 157 (37)
1998–2000 «Астон Вілла» 46 (4)
2000–2007 «Селтік» 158 (37)
2007   «Лідс Юнайтед» 11 (2)
2007–2008 «Лідс Юнайтед» 13 (2)
2008   «Гартлпул Юнайтед» 7 (1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1993 Англія U-20 6 (0)
1995 Англія U-21 2 (0)
2004 Англія 1 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2008–2010 «Ньюкасл Юнайтед»(мол.)
2010–2012 «Селтік»(помічник)
2014 «Бірмінгем Сіті»(U-23)
2014–2015 «Блекпул»(помічник)
2017 «Бері»(помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Болтон Вондерерз» та «Селтік», а також провів один матч за національну збірну Англії.

Клубна кар'єра

«Ньюкасл Юнайтед»

Народився в місті Ньюкасл-апон-Тайн і почав займатись футболом в клубі «Ньюкасл Юнайтед» з рідного міста, пройшовши через їх молодіжну систему і підписавши свій перший професіональний контракт 11 березня 1991 року. Томпсону довелося чекати до наступного сезону, перш ніж він дебютував у основній команді. Тоді клуб грав у другому за рівнем дивізіоні Англії, але Алан Томпсон не зміг стати основним гравцем «сорок». У сезоні 1991/92 він зіграв чотирнадцять ігор за клуб у чемпіонаті і одну у Кубку, а наступного року — лише дві у чемпіонаті і три у англо-італійському кубку. «Ньюкасл» зайняв перше місце та вийшов до Прем'єр-ліги, але Томпсон був проданий клубу з Першого дивізіону «Болтон Вондерерз» до початку сезону 1993/94 тому так і не зіграв за рідний клуб у вищому дивізіоні. Алан Томпсон зіграв загалом двадцять ігор за «Ньюкасл Юнайтед» у всіх турнірах і не забив жодного голу.

«Болтон Вондерерз»

У складі «Болтон Вондерерз» Томпсон швидко став основним гравцем команди, якій допоміг 1995 року вийти до Прем'єр-ліги. Крім того, в тому ж сезоні команда вийшла у фінал Кубка Ліги, зустрівшись там із «Ліверпулем». «Червоні» забили два голи завдяки дублю від Стіва Макманамана, а через хвилину після другого голу Макманамана Алан Томпсон забив гол у відповідь, встановивши остаточний рахунок у грі — 2:1 на користь більш титулованої ліверпульської команди. Перший сезон, який Томпсон провів з «Болтоном» у Прем'єр-лізі, також був невдалий, команда зайняла 20 місце і відразу вилетіла з еліти.

Незважаючи на виліт до Першого дивізіону, Томпсон залишився з командою і допоміг їй з першої ж спроби зайняти перше місце і повернутись у Прем'єр-лігу, а сам Алан забив десять голів. Перед сезоном 1997/98 «рисаки» переїхали на новий стадіон «Рібок Стедіум», а саме Алан Томпсон став історичним першим гравцем, який забив на стадіоні, реалізувавши пенальті у матчі проти «Тоттенгем Готспур» (1:1) 23 вересня[1][2]. Але і цього разу команда не змогла втриматись в еліті, вилетівши у першому ж сезоні, хоча і зайняла не останнє, як минулого разу, а вісімнадцяте місце, і лише через гіршу різницю голів, ніж у «Евертона», «Болтон» понизився у класі, а не ліверпульці. Однак Алан Томпсон продовжив виступати у Прем'єр-лізі, оскільки підписав контракт з іншим клубом Прем'єр-ліги, «Астон Віллою». За «Болтон» забив 42 голи у 198 матчах в усіх турнірах.

«Астон Вілла»

У складі бірмінгемської команди Томпсон також швидко став основним гравцем, виступаючи разом з такими гравцями, як Гарет Саутгейт, Даріус Вассел та Лі Гендрі. З «Астон Віллою» Алан Томпсон дебютував на європейській арені, зігравши у трьох матчах Кубка УЄФА 1998/99, вилетівши з командою у другому раунді. У Прем'єр-лізі Алан Томпсон двічі став шостим. На початку третього сезону Алан зіграв у двох матчах Кубка Інтертото 2000 року, але ще до старту англійської першості був проданий у шотландський «Селтік». Загалом зіграв 58 ігор за «Астон Віллу» в усіх турнірах, забивши 5 голів.

«Селтік»

Перейшовши за 2,75 мільйона фунтів у «Селтік», Томпсон став одним з перших придбань нового головного тренера «кельтів» Мартіна О'Нілла. Томпсон також став важливою фігурою і у цьому клубі, виступаючи поруч із такими зірковими гравцями як Генрік Ларссон та співвітчизник Кріс Саттон. У першому ж сезоні Томпсон став чемпіоном Шотландії, випередивши на п'ятнадцять очок «Рейнджерс», головного історичного конкурента. Він також виграв у тому сезоні з командою Кубок Шотландії та Кубок шотландської ліги, хоча і не грав не в фіналі останнього турніру. Томпсон забив багато важливих голів для «Селтіка», в тому числі аж сім разів відзначався у воротах «Рейнджерса» у знаменитому дербі «Олд Фірм», при цьому два з цих голів стали переможними. Він також забив єдиний гол у ворота «Данді Юнайтед» в фіналі Кубка Шотландії 2005 року, завдяки чому «Селтік» здобув черговий Кубок. Окрім того, що Томпсон грав у багатьох фіналах національних кубкових турнірів, Алан зіграв і у фіналі Кубка УЄФА 2003 року, який завершився поразкою 2:3 у додатковий час від «Порту». Алан Томпсон залишався основним гравцем «Селтіка» до кінця сезону 2004/05, але після приходу Гордона Стракана на посаду нового головного тренера «Селтіка» кількість хвилин на полі для Алана зменшилась. Це в кінцевому підсумку призвело до його відходу з клубу в січні 2007 року. За «Селтік» Алан Томпсон зіграв загалом 227 ігор у всіх турнірах, забивши 51 гол і допоміг команді здобути дев'ять національних трофеїв.

Завершення кар'єри

12 січня 2007 року Томпсон перейшов на правах оренди у «Лідс Юнайтед»[3], зігравши 11 матчів у Чемпіоншипі, в яких забив 2 голи. Наприкінці сезону 2006/07 контракт Томпсона із «Селтіком» закінчився і він на правах вільного агента[4] підписав повноцінний однорічний контракт з «Лідсом», хоча клуб був переведений у Першу лігу, третій дивізіон англійського футболу. Томпсон був призначений капітаном клубу на сезон 2007/08, але пробув у цьому статусі менше року, оскільки в січні 2008 року він перейшов на правах місячної оренди в інший англійський клуб третього дивізіону, «Гартлпул Юнайтед»[5], за який зіграв сім матчів і забив один гол. Наприкінці сезону 2007/08 Алан Томпсон вирішив завершити професіональну ігрову кар'єру у віці 34 років[6].

Виступи за збірні

У 1993 році у складі збірної Англії до 20 років взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу з футболу в Австралії, де зіграв усі шість ігор, які англійці зіграли на цьому чемпіонаті світу, і став бронзовим призером змагання.

31 березня 2004 року Алан зіграв свій єдиний матч у складі національної збірної Англії проти Швеції (0:1). Тодішній головний тренер англійців Свен-Йоран Ерікссон випустив Томпсона в стартовому складі, а на 62 хвилині замінив його на Джермейна Дженаса[7]. Примітно, що Томпсон став лише першим діючим футболістом «Селтіка», який зіграв у матчі національної збірної Англії[8].

Кар'єра тренера

16 липня 2008 року Томпсон був призначений новим тренером академії «Ньюкасл Юнайтед» на запрошення його колишнього тренера Кевіна Кігана[9], а у наступному сезоні 2009–10 Томпсон був тренером резервної команди. За цей час через його команди пройшли зокрема молоді таланти Джеймс Таверньєр та Тамаш Кадар, які згодом дебютували і в основній команді. 4 червня 2010 року Томпсон за взаємною згодою покинув «Ньюкасл»[10].

17 червня 2010 року Алан увійшов до тренерського штабу колишнього товариша по команді Ніла Леннона, який очолював «Селтік»[11]. Томпсон був звільнений з посади в «Селтіку» 3 червня 2012 року[12].

У червні 2014 року Томпсон був призначений головний тренером молодіжної команди «Бірмінгем Сіті», але коли менеджер першої команди Лі Кларк та його помічник Стіва Вотсон були звільнені в жовтні, Томпсон теж залишив клуб за взаємною згодою через кілька днів[13]. Після цього Томпсон продовжив співпрацю із Кларком і був його асистентом у «Блекпулі» та «Бері»[14]. 30 жовтня 2017 року Томпсона було звільнено з посади помічника менеджера «Бері»[15].

Титули і досягнення

«Селтік»: 2000–01, 2001–02, 2003–04, 2005–06, 2006–07
«Селтік»: 2000–01, 2003–04, 2004–05, 2006–07
«Селтік»: 2000–01, 2005–06

Особисте життя

Двоюрідний брат Томпсона, Девід Лонгстафф - колишній британський хокеїст, чиї сини Шон і Метті, також є футболістами і вихованцями «Ньюкасл Юнайтед»[16].

Примітки

  1. Shaw, Phil (23 вересня 1997). Armstrong erases painful memories. The Independent (London). Процитовано 19 квітня 2010.
  2. Walker, Michael (21 січня 2019). I scored historic goal but couldn't keep Bolton up. Press Reader. Процитовано 6 березня 2019.
  3. Thompson completes move to Leeds. BBC Sport. 12 січня 2007.
  4. Thompson open to Leeds stay. Sky Sports. 20 червня 2007. Архів оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 21 червня 2007.
  5. Pools agree Thompson loan switch. BBC Sport. 22 січня 2008. Процитовано 22 січня 2008.
  6. Thompson finishes playing career. BBC Sport. 28 травня 2008. Процитовано 28 травня 2008.
  7. Spielbericht: Schweden - England 1:0 (0:0) на weltfussball.de
  8. Nash, Matthew (5 жовтня 2013). Who are Glasgow Celtic's England internationals?. HITC Sport. Процитовано 4 лютого 2014.
  9. Alan Thompson delighted at academy role. Evening Chronicle (Newcastle upon Tyne). 29 липня 2008. Архів оригіналу за 5 August 2008. Процитовано 31 липня 2008.
  10. NUFC statement. Newcastle United F.C. 4 June 2010. Процитовано 25 травня 2011.
  11. "Alan Thompson confirmed as first-team coach" Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.. Celtic F.C. 17 June 2010
  12. Wilson, Mark (3 June 2012). Thompson gets lawyers involved after Celtic axe assistant over the phone. Daily Mail (London). Процитовано 16 вересня 2012.[неавторитетне джерело]
  13. Tattum, Colin (23 жовтня 2014). Alan Thompson leaves Blues. Birmingham Mail. Процитовано 23 жовтня 2014.
  14. Bury: Alan Thompson named assistant manager. BBC Sport. 19 лютого 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
  15. Lee Clark: Bury sack manager after eight months in charge. BBC Sport. 30 жовтня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
  16. Newcastle's Sean Longstaff: the new Carrick with added ice in his veins. The Guardian. 28 лютого 2019. Процитовано 9 грудня 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.