Алевіз Фрязін Старий

Алевіз Фря́зін (Алевіз Ста́рий, Алевіз Міла́нець, італ. Aloisio da Milano, також іноді просто Алевіз; XV століття — XVI століття) — італійський архітектор Алоїзіо да Кареза́но (Карка́но), який працював у Великому князівстві Московському наприкінці XV — на початку XVI століття. У 1494–1499 роки добудовував укріплення Московського кремля, у 1499—1508 роках будував Великий Кремлівський палац і стіни від палацу до Боровицької вежі, у 1508—1519 роках працював над стінами, вежами та ровами Кремля зі сторони Неглинної річки, у тому числі над Троїцькою вежею.

Алевіз Фрязін Старий
італ. Aloisio da Carcano
Народження 15 століття
Країна
(підданство)		  Італія
Діяльність архітектор
Найважливіші споруди Троїцька вежа
Містобудівні проєкти Московський кремль
Великий Кремлівський палац
Троїцька вежа Московського Кремля

Це перший архітектор на ім'я Алевіз, який прибув до Москви з Італії (прибулого через десять років називають Алевізом Новим).

Життєписні дані

Літописи під 1494 роком повідомляють про Алевіза Старого: «Приидоша посли великого князя на Москву, Мануило Аггелов Грекъ да Данила Мамиревъ, что посылал их князь великий мастеровъ для въ Венецію й Медіоламъ; они же приведоша на Москву Алевиза мастера стѣннаго й палатного и Петра пушечника й іних мастеровъ»[1]. Як встановили сучасні італійські дослідники, йдеться про Алоїзу та Карезано (Каркано)[2].

Ймовірно, Алевіз замінив померлого в 1493 році П'єтро Антоніо Соларі і з 1494 по 1499 роки був керівником кремлівського фортифікаційного будівництва[3].

Наступна літописна згадка про Алевіза Старого пов'язана з тим, що в 1499 році «князь великий велѣлъ заложити дворъ свои, полаты каменыа и кирпичныа, а под ними погребы и ледники, на старом дворѣ у Благовѣщениа, да стѣну камену отъ двора своего до Боровитскиа стрѣлници; а мастеръ Алевизъ Фрязинъ отъ града Медиолама»[4]. Це будівництво було завершено до 1508, коли Василь III переїхав у побудований палац[5]:8. Те, що мова тут йде саме про Алевіза Старого, підтверджується згадкою міста Медіолама (Мілана).

У 1504 році до Москви прибув Алевіз Новий.

У 1508 році «князь великий велѣлъ вкругъ града Москвы ровъ дѣлати камениемъ и кирпичемъ и пруды чинити вкруг града Алевизу Фрязину»[5]:8. Літописи наводять і більш конкретні відомості про ці роботи, які почали в 1507 і закінчили в 1519 році, — будували стіни, башти, греблі і рів вздовж річки Неглинної.

Будівлі

До 1970-х років в історії архітектури панувала наступна точка зору: Алевіз Старий будував лише західні укріплення Кремля вздовж Неглинної, а Алевіз Новий — всі інші, згадані в літописних повідомленнях споруди (Великий Кремлівський палац, Архангельський собор, церква Різдва Іоанна Предтечі біля Боровицьких воріт[5]:10 і храми, закладені в 1514 році[6])). Алевіза Нового вважали одним з найбільших архітекторів епохи, а Алевіза Старого звели до ролі другорядного (порівняно з Соларі) фортифікатора.

В останній чверті XX століття цю точку зору поставили ​​під сумнів С. С. Под'япольський і В. П. Виголов. Обидва дослідники віднесли кремлівський великокнязівський палац до творчості Алевіза Старого, а В. П. Виголов сумнівався в авторстві Алевіза Нового і щодо церков, закладених у 1514 році[7]. С. В. Заграєвський показав, що аргументи С. С. Под'япольського і В. П. Виголова на користь віднесення кремлівського палацу до творчості «майстра сотенного і палатного» Алевіза Старого переконливі (Алевіза Нового в 1499 році ще не було на Московії, до того ж у літописному повідомленні під цим роком говориться, що майстер був з Мілана), але автором церков, побудованих після 1514, був усе ж Алевіз Новий[8].

Таким чином, з 1494 по 1499 роки Алевіз Старий добудовував кремлівські укріплення, які не встиг завершити Соларі. У 1499—1508 роках він будував Великий кремлівський палац і стіни від палацу до Боровицької вежі, у 1508—1519 — працював над стінами, вежами й ровами Кремля з боку Неглинної.

Подальша доля зодчого невідома.

Примітки
  1. ПСРЛ 12:238
  2. Подъяпольский С. С. Итальянские строительные мастера в России в конце XV-начале XVI века по данным письменных источников. Опыт составления словаря // Реставрация и архитектурная археология. Новые материалы и исследования. — М., 1991. — С. 232—233. (рос.)
  3. Выголов В. П. К вопросу о постройках и личности Алевиза Фрязина // Древнерусское искусство. Исследования и атрибуции. — СПб, 1997. — С. 240. (рос.)
  4. ПСРЛ 12:249.
  5. ПСРЛ Т.13, 1 половина
  6. В 1514 году Василий III повелел возвести в Москве 11 церквей, «а всѣмъ тѣмъ церквам былъ мастеръ Алевизъ Фрязинъ» (ПСРЛ 8:254-255).
  7. Выголов В. П. К вопросу о постройках и личности…
  8. Заграевский С. В. Новые исследования памятников архитектуры Александровской слободы. — М., 2008. — Гл. 3. (рос.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.