Александер фон Даніельс

Александер Райнгард Максиміліан Людвіг Моріц Едлер фон Даніельс-Шпангенберг (нім. Alexander Reinhard Maximilian Ludwig Moritz Edler von Daniels-Spangenberg; 17 березня 1891, Трір6 січня 1960, Білефельд) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Александер фон Даніельс
нім. Alexander Reinhard Maximilian Ludwig Moritz Edler von Daniels-Spangenberg
Народився 17 березня 1891(1891-03-17)
Трір, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 6 січня 1960(1960-01-06) (68 років)
Білефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Біографія

1 березня 1910 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 24 листопада 1938 року — командир 18-го, з 10 грудня 1940 року — 239-го піхотного полку. Учасник Французької кампанії і німецько-радянської війни. 6 березня 1942 року відправлений в резерв фюрера. З 1 квітня 1942 року — командир 376-ї піхотної дивізії. 31 січня 1943 року потрапив у радянський полон в Сталінграді. Вступив у національний комітет «Вільна Німеччина», згодом став його віце-президентом. Один із засновників Союзу німецьких офіцерів. Коли ці факти сталі відомі німецькому командуванню, 23 грудня 1944 року він був звільнений з вермахту, а його молодший брат, штандартенфюрер СС Герберт фон Даніельс, отримав від Генріха Гіммлера наказ вирушити на фронт, щоб спокутувати сімейну ганьбу, проте у боях не взяв участі. 12 жовтня 1955 року звільнений з полону.

Звання

Нагороди

Література

  • Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann-Fitzlaff. Biblio Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2424-7, S. 18–19.
  • Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, ISBN 3-7909-0202-0, S. 64.
  • Franz Thomas, Günter Wegmann: . Biblio-Verlag, 2000, ISBN 978-3-7648-1153-2, S. 139 f.
  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1930, S. 134.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 266.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.