Александров Сергій Павлович
Сергі́й Па́влович Алекса́ндров (рос. Сергей Павлович Александров; нар. 14(27) березня 1915, Кам'янець-Подільський, нині Хмельницької області — пом. 26 вересня 1963, Новокузнецьк Кемеровської області Російської Федерації) — російський художник театру.
Александров Сергій Павлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
14 (27) березня 1915 Кам'янець-Подільськ, Подільська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 26 вересня 1963 (48 років) | |||
Новокузнецьк, Кемеровська область, РРФСР, СРСР | ||||
Країна | СРСР | |||
Діяльність | сценограф | |||
|
Біографія
У 1938—1941 роках навчався в Омському художньому училищі. Працював у Новокузнецьку, оформляв спектаклі в місцевому драматичному театрі.
Серед спектаклів:
- «Гаряче серце» Олександра Островського (1951),
- «Золотопромисловці» за романом Дмитра Маміна-Сибіряка (1953),
- «Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського (1956),
- «Доктор філософії» Браніслава Нушича (1958),
- «Барабанщиця» Афанасія Салинського (1961),
- «День народження Терези» Георгія Мдівані (1962),
- «Друзі і роки» Леоніда Зоріна.
Література
- Александров, Сергей Павлович // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь. — Том первый (Аавик — Бойко). — Москва: Искусство, 1970. — С. 92.
Посилання
- Центральна міська бібліотека імені Миколи Гоголя міста Новокузнецька. Ім'я в історії міста. А—Б(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.