Александр Астрюк

Александр Астрюк (фр. Alexandre Astruc, нар. 13 липня 1923, Париж — 19 травня 2016) — французький актор, кінорежисер, сценарист і теоретик кіно.

Александр Астрюк
Alexandre Astruc
Дата народження 13 липня 1923(1923-07-13)
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 19 травня 2016(2016-05-19) (92 роки)
Місце смерті Париж, Іль-де-Франс[1]
Громадянство  Франція
Професія кінорежисер, сценарист
Роки активності 1948 — 2016
IMDb ID 0040150

Roger Nimier Prixd (1976)

премія Рене Клера (1994)

приз Луї Деллюка (1952)

Paul Flat Prized (1980)

Louis Barthou Prized (1990)

Висловлювання у Вікіцитатах
Александр Астрюк у Вікісховищі

Біографія

Александр Астрюк народився 13 липня 1923 році в Парижі. Отримавши ступінь ліценціата права і англійської філології, готувався до вступу до Політехнічної школи, але захопився мистецтвом і літературою. Написав свій перший роман «Канікули», і потім зайнявся журналістикою; вів хроніку в кінематографічних виданнях «Комба́» (фр. Combatts) та «Екран Франсе» фр. L'Écran français, працював асистентом режисера, написав декілька есе, романів, кіносценаріїв і статей з теорії кіно.

Александр Астрюк став широким відомим після публікації у 1948 році в часописі L'Écran français свого програмного тексту «Народження нового авангарду: камера-стило», в якому закликав до звільнення режисури від канонів розповідного зображення життя в ім'я свободи і гнучкості самовираження (за аналогією з індивідуальним стилем письменника). А. Астрюк також брав участь в створенні кіноклубу «Об'єктив-49», який очолював Жан Кокто.

Після цього Астрюк зняв декілька експериментальних короткометражних стрічок — «Туди і назад» (1948), «Улісс, або погані зустрічі» (1949), а в 1953 році дебютував у великому кіно фільмом «Багряна завіса», яка був удостоєна призу Каннського кінофестивалю, а також призу імені Луї Деллюка. Услід за першим Александр Астрюк зняв ще низку повнометражних фільмів, але після провалу в прокаті його фільму «Полум'я над Адріатикою» (1968, спільно з СФРЮ), повернувся до журналістики і літератури, потім знімав телевізійні стрічки.

У 1994 Французька академія присудила Александру Астрюку Премію Рене Клера за внесок у кінематограф.

Фільмографія

Актор
  • 1949 — Побачення у липні /Rendez-vous de juillet — епізод (немає в титрах)
  • 1957 — Кишенькове кохання / Un Amour de poche,
  • 1974 — Убита дівчина / La Jeune fille assassinée

Режисер
  • 1948 — Туди і назад / Aller et retour
  • 1949 — Улісс, або погані зустрічі / Ulysse ou les Mauvaises Rencontres
  • 1953 — Багрова завіса /Rideau cramoisi
  • 1955 — Неприємні зустрічі / Mauvaises rencontres
  • 1958 — Життя/ Une vie
  • 1961 — Здобич для тіні / La proie pour l'ombre
  • 1961 — Сентиментальне виховання / Lessons in Love
  • 1962 — Виховання почуттів / L'Education sentimentale
  • 1964 — Колодязь і маятник / Puits et le pendule (короткометражний)
  • 1966 — Довгий марш / Longue marche
  • 1968 — Полум'я над Адріатикою / Flammes sur l'Adriatique

Сценарист
  • 1948 — Жан з Місяця / ean de la Lune
  • 1952 — Шаноблива повія / Respectful Prostitute
  • 1954 — Віконт де Бражелон / Visconte di Bragelonne
  • 1955 — Неприємні зустрічі / Mauvaises rencontres
  • 1958 — Життя / Une vie
  • 1961 — Здобич для тіні / La proie pour l'ombre
  • 1962 — Виховання почуттів / L'Education sentimentale
  • 1964 — Колодязь і маятник / LePuits et le pendule (короткометражний)
  • 1966 — Довгий марш / La Longue marche
  • 2001 — Сильні душі / Savage Souls

Див. також

Література
  • Martin, Marcel (1971) France. London: A. Zwemmer
  • Пьер Лепроон. Современные французские кинорежиссёры = Présences Contemporaines Cinéma. — = М. — Издательство иностранной литературы, 1960.(рос.)

Посилання
  1. http://www.lefigaro.fr/flash-actu/2016/05/19/97001-20160519FILWWW00140-deces-du-cineaste-et-ecrivain-alexandre-astruc.php
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.