Алкобаса
Алкоба́са (порт. Alcobaça; МФА: [aɫ.ku.ˈba.sɐ][1], Алкуба́са) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Лейрія. Розташований у центральній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Лейрійсько-Фатімської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1153 року. Поділяється на 13 парафій. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Ештремадура. Площа муніципалітету — 408,14 км²
Алкоба́са | |||
---|---|---|---|
| |||
Алкобаський монастир | |||
Країна: | Португалія | ||
• Регіон: | Центр | ||
• Провінція: | Ештремадура | ||
• Округ: | Лейрія | ||
Площа: | 408.14 км² | ||
Населення: | 56 693 ос. (2011) | ||
• Густота: | 138,91 осіб/км² | ||
Самоврядування: | 1153 | ||
Індекс: | 2460, 2461, 2475 | ||
Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
Код LAU: | 1001 | ||
Офіційний сайт | |||
, населення муніципалітету — 56693 ос. (2011); густота населення — 138,91 осіб/км² . Патрон — святе Причастя. Святковий день муніципалітету — 20 серпня. Поштовий індекс — 2460, 2461, 2475. Код місцевої адміністративної одиниці — 1001. Складова статистичного регіону Центр.
Географія
Алкобаса розташована на заході Португалії, на південному заході округу Лейрія.
Місто розташоване за 27 км на південний захід від міста Лейрія, на річці Алкобаса, що утворюється злиттям річок Алкоа і Баса.
Алкобаса межує на півночі з муніципалітетом Маріня-Гранде, на сході — з муніципалітетами Лейрія, Порту-де-Мош і Ріу-Майор, на південному заході — з муніципалітетом Калдаш-да-Раїня, на північному заході — з муніципалітетом Назаре. На заході омивається водами Атлантичного океану.
Історія
1153 року португальський король Афонсу І заснував у місцевості Алкобаса монастир, який передав Цистеріанському ордену. Тоді ж він надав місцевому поселенню форал, яким визнав статус містечка та муніципальні самоврядні права. Обитель збудували у 1178—1223 роках в готичному стилі. Алкобаський монастир й примонастирське містечко були одним із важливих культурно-наукових центрів середньовічної Португалії. Монастирська церква святої Марії, зведена 1252 року, була й залишається найбільшим християнським храмом країни.
1 жовтня 1514 року португальський король Мануел I надав Алкобасі форал, яким визнав за поселенням статус міста та муніципальні самоврядні права[2].
Пам'ятки
- Алкобаський монастир (XII—XIII ст.)
Населення
Кількість мешканців[3] | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | |
21 217 | 23 271 | 26 140 | 28 969 | 33 023 | 34 583 | 38 462 | 43 518 | 47 905 | 50 027 | 48 028 | 52 347 | 54 382 | 55 376 | 56 693 |
Парафії
- Алкобаса
- Алфейзеран
- Алпедріш
- Баррі
- Бенедіта
- Села
- Кош
- Евора-де-Алкобаса
- Майорга
- Мартінганса
- Монтеш
- Патайаш
- Празереш-де-Алжубарроте
- Сан-Мартін-ду-Порту
- Сан-Вісенте-де-Алжубарроте
- Туркел
- Вештіарія
- Вімейру
Примітки
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- 500 anos forais manuelinos - Câmara Municipal de Alcobaça. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 4 січня 2018.
- Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
Джерела
- Alcobaça Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1904. — Vol. I. — P. 161-162.