Аллен Карлсон

Аллен Карлсон (англ. Allen Carlson) (р. 1943) — сучасний канадський екофілософ, один з провідних у світі фахівців з природоохоронної естетики. Викладає на посаді професора в університеті Альберта в Едмонтоні, член редколегії журналу «Екологічна етика» (англ. «Environmental ethics»). Опублікувавши в 1976 р. статтю «Про можливість кількісного виміру пейзажної краси», відкрив, по суті, нову галузь досліджень — природоохоронну естетику[1].

Аллен Карлсон вважає, що дика природа є по суті естетично цінною. Більш того, природний світ створювався спонтанно, без художника, і знаходиться поза межами людського контролю. Для розуміння краси природи, на думку екофілософа, потрібні певні екологічні знання. Бо якщо краса мистецтва створюється, то краса природи відкривається. Карлсон пише[2]:

Думку про правильну естетичну оцінку природи ... може бути виведено таким чином: по-перше, як і у випадку з мистецтвом, естетичні якості, які, очевидно, мають природні об'єкти і ландшафти, залежать від того, як вони сприймаються. Смугасті кити є грандіозними і величними ссавцями. Однак, якщо їх сприймати як рибу, вони здадуться більш незграбними ...

По-друге, як і в оцінці мистецтва, ... потрібно цінувати їх грацію, велич, елегантність, чарівність, привабливість, витонченість або хвилюючу таємничість - необхідно сприймати їх в правильних категоріях. Це вимагає знання того, що вони собою представляють ...

.

Дуже важлива для розвитку природоохоронної ідеології і така думка екофілософа: «Дика природа є естетично гарною, такою вона завжди була і завжди такою буде, помічає це хто-небудь чи ні»[2]. З цього, наприклад, випливає, що ми повинні охороняти не тільки ті природні пейзажі, які в даний час нам здаються естетично цінними, а й ті, красу яких ми ще не пізнали. Бо вся дика природа рівна за своєю красою та важливістю[2].

А. Карлсон закликає естетику природи оцінювати незацікавлено, заради самої природи. Тільки тоді оцінювання об'єктивне[3]. Незацікавленість, як основа естетичного оцінювання, сприяє визначенню позиції, яку егоїстичний інтерес і думки про використання природи ставлять на задній план. На перше ж місце виходять естетичні якості природи, цінні самі по собі, незалежно від будь-яких цілей. Звідси дуже важливий висновок: краса природи повинна бути збережена, тому що вона має самостійну цінність, а не тільки через її корисність для людини[1].

На думку екофілософа, є дві основні причини, що перетворюють річ на об'єкт естетичної насолоди. Зовнішній зміст і внутрішній зміст. Зовнішній зміст — це фізичне (краса, форма, висота і т. д.) сприйняття об'єкту. Внутрішній зміст — якості і цінності даного об'єкта, що викликають більш глибокі асоціації. Так, у випадку з «ядерним заходом» його смертоносні якості позбавляють сенсу всю естетику природи[2][1].

Примітки

  1. Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.
  2. Carlson A. Naturе and positivе aesthetics // Environmental ethics. — 1984. — V. 6. — P. 5-34.
  3. Carlson A. The aesthetics of art and nature // Landscape, natural beauty and the arts / Eds. S. Kemal, J. Gaskell. — 1995. — P. 228–244.

Література

  • Борейко В. Е. Введение в природоохранную эстетику. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1999. — 128 с.
  • Carlson A. Appreciation and the natural environment // Environmental ethics / Ed. L. Pojman. — Boston-London: Jones and Bartlett Publishers, 1994. — P. 142–147.
  • Carlson A. The aesthetics of art and nature // Landscape, natural beauty and the arts / Eds. S. Kemal, J. Gaskell. — 1995. — P. 228–244.
  • Carlson A. Environmental aesthetics and the dilemma of aesthetic education // The journal of aesthetic education. — 1976. — V. 10, № 2. — P. 69-82.
  • Carlson A. On the possibility of quantifying scenic beauty // Landscape planning. — 1977. — № 4. — P. 131–172.
  • Carlson A. Formal qualities in the natural environmental // The journal of aesthetic education. — 1979. — V. 13, № 3. — P. 99-114.
  • Carlson A. Nature, aesthetic judgement, and objectivity // The journal of aesthetics and art criticism. — 1981. — V. XL, № 1. — P. 15-27.
  • Carlson A. Aesthetic and the environment: the appreciation of nature, art and architecture. — London: Routlege, 2000. — 175 p.
  • Environmental aesthetics, Essays in interpretation, 1982 // Western Geographical series / Eds. B. Sadler, A. Carlson. — British Columbia: Univ. of Victoria. — 1982. — V. 20. — 169 p.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.