Алогія

Алогія (від дав.-гр. ἀ- без і дав.-гр. λόγος слово, задум), або бідність мовлення, — обмежене використання мовлення при психічних розладах. Брак додаткового, спонтанного змісту в мовленні, який трапляється зазвичай у хворих шизофренією[1] та розглядається як її негативний симптом.

Психічні розлади з алогією

У Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів DSM-IV алогія описується як негативний симптом шизофренії, що характеризується короткими, лаконічними та порожніми відповідями[2]. Алогія часто зустрічається при кататонічній шизофренії й аутизмі[3]:106.

Приклад алогії

Приклад алогії як бідності мовлення:

Алогія Нормальне мовлення

Q: У Вас є діти?
A: Так.
Q: Скільки?
A: Двоє.
Q: Скільки їм років?
A: Шість і шістнадцять.
Q: Вони дівчата чи хлопчики?
A: По одному.
Q: Кому шістнадцять років?
A: Синові.
Q: Як його звуть?
A: Іван.
Q: А дочку?
A: Анастасія.

Q: У Вас є діти?
A: Так, син і дочка.
Q: Скільки їм років?
A: Івану шістнадцять, а Анастасії шість років.

Терапія

Декстроамфетамін показав помірну ефективність у полегшенні негативних симптомів шизофренії, у тому числі алогії[4]. Однак він ускладнює позитивну симптоматику (наприклад, галюцинації)[4]. Мапротилін також використовувався при терапії алогії та показав зниження важкості алогії на 50 %[5]. Бідність мови може сильно ускладнити психотерапію через значні труднощі в підтримці розмови.

Примітки

  1. MedTerms medical dictionary, Alogia definition. Архів оригіналу за 22 жовтня 2006. Процитовано 24 липня 2014.
  2. American Psychiatric Association (2000). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fourth Edition: DSM-IV-TR®. American Psychiatric Pub. с. 301. ISBN 978-0-89042-025-6. Процитовано 29 квітня 2012.
  3. Стоименов Й. А., Стоименова М. Й., Коева П. Й. и др. Психиатрический энциклопедический словарь. — К. : «МАУП», 2003. — С. 1200. — ISBN 966-608-306-X.
  4. Desai N., Gangadhar B. N., Pradhan N. & Channabasavanna S. M. Treatment of negative schizophrenia with d-amphetamine. // American Journal of Psychiatry : journal.  1984. Vol. 141, no. 5. P. 723—4. DOI:10.1176/ajp.141.5.723. PMID:6711703.
  5. Shafti S. S., Rey S., Abad A. (2005). Drug – Specific Responsiveness of Negative Symptoms. International Journal of Psychosocial Rehabilitation. с. 10 (1), 43—51.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.