Алое миловидне

Алое миловидне[1], Алое привабливе[2] (Aloe bellatula Reynolds) — сукулентна рослина роду алое.

Алое миловидне
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
Алое миловидне (A. bellatula)
Біноміальна назва
Aloe bellatula
Reynolds, 1956
Синоніми

Guillauminia bellatula (Reynolds) P.V.Heath

Етимологія
Квіти Aloe bellatula
Aloe bellatula в Ботанічному саду Кайсаніємі, Гельсінкі, Фінляндія

Видова назва отримана цим алое через його красу, від зменшувального лат. bellus — гарний.[3]

Морфологічні ознаки

Безстебельна рослина з щільними розетками та довгим, тонким, соковитим листям 10-15 см завдовжки і 1 см завширшки, мармурово-коричневого і зеленого кольору, що стає бронзовим в зоні сильного світла. Листя вкрите білими плямами і воскоподібними горбками, по краях розташовані крихітні зубчики 1 мм завдовжки і на відстані 1 мм один від одного. Суцвіття слаборозгалужене до 60 см заввишки, складається з китиці ніжно рожевих і темно рожевих смугастих дзвоникоподібних квіток 13 мм завдовжки на кінці довгої ніжки.

Aloe bellatula дуже схоже з Aloe albiflora, але останнє має чисто-білі квіти.

Місця зростання

Aloe bellatula є ендемічним видом Мадагаскару, де росте в центральній частині острова у провінції Фіанаранцуа в регіоні Амороні-Манья на висоті близько 4 500 футів над рівнем моря.

Охоронний статус

Алое миловидне внесене до Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES)[4].

Вирощування

Цю рослину легко вирощувати на сонячному підвіконні. У Північній півкулі вільно цвіте в середині грудня.

Див. також

Примітки
  1. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  2. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (укр.)
  3. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)
  4. Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora. Appendices I, II and III

Література
  • Гайдаржи М. М., Нікітіна В. В., Баглай К. М. Сукулентні рослини. — К. — 2002. — 46 с.
  • Fritz, G. P. J. 1982. Miniature and smaller aloes of Madagascar. Aloe 19(3): 75-78. (англ.)
  • Glen, H. F. & D. S. Hardy. 1992. Aloe laeta. Fl. Pl. Africa 52(1): t. 2048. (англ.)
  • Reynolds, G. W. 1956. The identity of Aloe parvula Berger, with a new synonym, a new name, and a new species from Madagascar. J. S. African Bot. 22: 129—134. (англ.)
  • Reynolds, G. W. 1966. Aloes Trop. Afr. Madagasc. 537 pp. (англ.)
  • Reynolds, G. W. 1958. Les aloes de Madagascar. Naturaliste Malgache 10: 1-156. (англ.)
  • Verdoorn, I. C. 1964. Aloe bellatula. Fl. Pl. South Africa 36: pl. 1402. (англ.)
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (англ.)
  • Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora. (англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.