Алфавіти Індії

Інді́йська писемність — сім'я складових писемностей, поширених на теренах Південної та Південно-східної Азії (а раніше й Центральної Азії), походить від письма брахмі. Індійські писемності є абуґідами (консонантно-складовими), тобто кожен знак у них позначає склад із будь-якою приголосною та базовою голосною, а склади з іншими голосними чи без голосної утворюються на його основі шляхом стандартної модифікації чи додаванням спеціальних знаків.

Передісторія

Починаючи з III ст. до н. е. в Індії використовувались дві системи письма: брахмі та кхароштхі. Друга походить від арамейської писемності й використовувалось на північному заході Індії до III ст. н. е. та в Центральній Азії аж до VII ст., після чого була витіснена брахмі. Писалася справа наліво.

Точне походження брахмі невідоме, є гадка, що брахмі створено на основі консонантно-складової системи, використовуваної в кхароштхі (й тому в дечому пов'язана з арамейською писемністю), спеціально для едиктів царя Ашоки чи аналогічних написів. Жодного зв'язку з писемністю печаток 3—2-го тис. до н. е. з Мохенджо-Даро, Харапи та решти, знайдених у долині Інду, не прослідковується.

Решта індійських алфавітів походять від брахмі та зазвичай пишуться зліва направо.

Порівняльні таблиці

Нижче наведено таблиці знаків деяких основних індійських писемностей. Вимову подано в транскрипції Національної бібліотеки в Калькуті й у МФА. Вимова, де можливо, вказана для санскриту; в решті випадків — для відповідної мови. Деякі знаки в таблицях не подано.

Приголосні

NLAC	МФА	деванагарі	бонгаккхор	ґурмукхі	гуджараті	орія	тамілі	телуґу	каннада	малаялам	сингалі	тибеті
k	k	क	ক	ਕ	ક	କ	க	క	ಕ	ക	ක	ཀ
kh	kʰ	ख	খ	ਖ	ખ	ଖ	—	ఖ	ಖ	ഖ	ඛ	ཁ
g	ɡ	ग	গ	ਗ	ગ	ଗ	—	గ	ಗ	ഗ	ග	ག
gh	ɡʱ	घ	ঘ	ਘ	ઘ	ଘ	—	ఘ	ಘ	ഘ	ඝ	-
ṅ	ŋ	ङ	ঙ	ਙ	ઙ	ଙ	ங	ఙ	ಙ	ങ	ඞ	ང
c	c	च	চ	ਚ	ચ	ଚ	ச	చ	ಚ	ച	ච	ཅ
ch	cʰ	छ	ছ	ਛ	છ	ଛ	—	ఛ	ಛ	ഛ	ඡ	ཆ
j	ɟ	ज	জ	ਜ	જ	ଜ	ஜ	జ	ಜ	ജ	ජ	ཇ
jh	ɟʱ	झ	ঝ	ਝ	ઝ	ଝ	—	ఝ	ಝ	ഝ	ඣ
ñ	ɲ	ञ	ঞ	ਞ	ઞ	ଞ	ஞ	ఞ	ಞ	ഞ	ඤ	ཉ
ṭ	ʈ	ट	ট	ਟ	ટ	ଟ	ட	ట	ಟ	ട	ට	ཊ
ṭh	ʈʰ	ठ	ঠ	ਠ	ઠ	ଠ	—	ఠ	ಠ	ഠ	ඨ	ཋ
ḍ	ɖ	ड	ড	ਡ	ડ	ଡ	—	డ	ಡ	ഡ	ඩ	ཌ
ḍh	ɖʱ	ढ	ঢ	ਢ	ઢ	ଢ	—	ఢ	ಢ	ഢ	ඪ	-
ṇ	ɳ	ण	ণ	ਣ	ણ	ଣ	ண	ణ	ಣ	ണ	ණ	ཎ
t	t̺	त	ত	ਤ	ત	ତ	—	త	ತ	ത	ත	ཏ
th	t̺ʰ	थ	থ	ਥ	થ	ଥ	த	థ	ಥ	ഥ	ථ	ཐ
d	d̺	द	দ	ਦ	દ	ଦ	—	ద	ದ	ദ	ද	ད
dh	d̺ʰ	ध	ধ	ਧ	ધ	ଧ	—	ధ	ಧ	ധ	ධ	-
n	n	न	ন	ਨ	ન	ନ	ந	న	ನ	ന	න	ན
ṉ	n	ऩ	—	—	—	—	ன	—	—	—	-
p	p	प	প	ਪ	પ	ପ	ப	ప	ಪ	പ	ප	པ
ph	pʰ	फ	ফ	ਫ	ફ	ଫ	—	ఫ	ಫ	ഫ	ඵ	ཕ
b	b	ब	ব	ਬ	બ	ବ	—	బ	ಬ	ബ	බ	བ
bh	bʱ	भ	ভ	ਭ	ભ	ଭ	—	భ	ಭ	ഭ	භ	-
m	m	म	ম	ਮ	મ	ମ	ம	మ	ಮ	മ	ම	མ
y	j	य	য	ਯ	ય	ଯ	ய	య	ಯ	യ	ය	ཡ
r	r	र	র/ৰ	ਰ	ર	ର	ர	ర	ರ	ര	ර	ར
ṟ	r	ऱ	—	—	—	—	ற	ఱ	ಱ	റ	—	-
l	l	ल	ল	ਲ	લ	ଲ	ல	ల	ಲ	ല	ල	ལ
ḷ	ɭ	ळ	—	ਲ਼	ળ	ଳ	ள	ళ	ಳ	ള	ළ	-
ḻ	ɻ	ऴ	—	—	—	—	ழ	—	ೞ	ഴ	—	-
v	ʋ	व	ৱ	ਵ	વ	—	வ	వ	ವ	വ	ව	ཝ
ś	ɕ	श	শ	ਸ਼	શ	ଶ	—	శ	ಶ	ശ	ශ	ཤ
ṣ	ʂ	ष	ষ	—	ષ	ଷ	ஷ	ష	ಷ	ഷ	ෂ	ཥ
s	s	स	স	ਸ	સ	ସ	ஸ	స	ಸ	സ	ස	ས
h	h	ह	হ	ਹ	હ	ହ	ஹ	హ	ಹ	ഹ	හ	ཧ

Голосні

У кожному стовпчику зліва представлені самостійні знаки для голосних, справа — в поєднанні з приголосним «k» (тобто ku, ko тощо).

NLAC	МФА	деванагарі		бонгаккхор		гурмукхі		гуджараті		орія		тамілі		телуґу		каннада		малаялам		сингалі		тибеті
a	ə	अ	—	অ	—	ਅ	—	અ	—	ଅ	—	அ	க	అ	—	ಅ	—	അ	—	අ	ක	ཨ	-
ā	ɑː	आ	का	আ	কা	ਆ	ਕਾ	આ	કા	ଆ	କା	ஆ	கா	ఆ	కా	ಆ	ಕಾ	ആ	കാ	ආ	කා	—	-
i	i	इ	कि	ই	কি	ਇ	ਕਿ	ઇ	કિ	ଇ	କି	இ	கி	ఇ	కి	ಇ	ಕಿ	ഇ	കി	ඉ	කි	ཨི	ཀི
ī	iː	ई	की	ঈ	কী	ਈ	ਕੀ	ઈ	કી	ଈ	କୀ	ஈ	கீ	ఈ	కీ	ಈ	ಕೀ	ഈ	കീ	ඊ	කී	—	-
u	u	उ	कु	উ	কু	ਉ	ਕੁ	ઉ	કુ	ଉ	କୁ	உ	கு	ఉ	కు	ಉ	ಕು	ഉ	കു	උ	කුු	ཨུ	ཀུ
ū	uː	ऊ	कू	ঊ	কূ	ਊ	ਕੂ	ઊ	કૂ	ଊ	କୂ	ஊ	கூ	ఊ	కూ	ಊ	ಕೂ	ഊ	കൂ	ඌ	කූූ	—	-
e	e	ऎ	कॆ	—	—	—	—	—	—	—	—	எ	கெ	ఎ	కె	ಎ	ಕೆ	എ	കെ	එ	ෙක	—	-
ē	eː	ए	के	এ	কে	ਏ	ਕੇ	એ	કે	ଏ	କେ	ஏ	கே	ఏ	కే	ಏ	ಕೇ	ഏ	കേ	ඒ	ෙක්	ཨེ	ཀེ
ai	ai	ऐ	कै	ঐ	কৈ	ਐ	ਕੈ	ઐ	કૈ	ଐ	କୈ	ஐ	கை	ఐ	కై	ಐ	ಕೈ	ഐ	കൈ	ඓ	ෙෙක	—	-
o	o	ऒ	कॊ	—	—	—	—	—	—	—	—	ஒ	கொ	ఒ	కొ	ಒ	ಕೊ	ഒ	കൊ	ඔ	ෙකා	—	-
ō	oː	ओ	को	ও	কো	ਓ	ਕੋ	ઓ	કો	ଓ	କୋ	ஓ	கோ	ఓ	కో	ಓ	ಕೋ	ഓ	കോ	ඕ	ෙකා්	ཨོ	ཀོ
au	au	औ	कौ	ঔ	কৌ	ਔ	ਕੌ	ઔ	કૌ	ଔ	କୌ	ஔ	கௌ	ఔ	కౌ	ಔ	ಕೌ	ഔ	കൗ	ඖ	ෙකෟ	—	-
ṛ	ɻ̣	ऋ	कृ	ঋ	কৃ	—	—	ઋ	કૃ	ଋ	କୃ	—	—	ఋ	కృ	ಋ	ಕೃ	ഋ	കൃ	ඍ	කෘ	—	-
ṝ	ɻ̣ː	ॠ	कॄ	ৠ	কৄ	—	—	ૠ	—	ୠ	—	—	—	ౠ	—	—	—	ൠ	—	ඎ	කෘ‌ෘ	—	-
ḷ	ɭ̣	ऌ	कॢ	ঌ	কৢ	—	—	—	કૄ	ଌ	—	—	—	ఌ	కౄ	ಌ	—	ഌ	—	(ඏ)[1]	—	—	-
ḹ	ɭ̣ː	ॡ	कॣ	ৡ	কৣ	-	—	—	—	ୡ	—	—	—	ౡ	—	ೡ	—	ൡ	—	(ඐ)	—	—	-

Позначення цифр

Цифри	деванагарі	бонгаккхор	гурмукхі	гуджараті	тамілі	телуґу	каннада	малаялам	тибеті
0	०	০	੦	૦	೦	౦	೦	൦	༠
1	१	১	੧	૧	௧	౧	೧	൧	༡
2	२	২	੨	૨	௨	౨	೨	൨	༢
3	३	৩	੩	૩	௩	౩	೩	൩	༣
4	४	৪	੪	૪	௪	౪	೪	൪	༤
5	५	৫	੫	૫	௫	౫	೫	൫	༥
6	६	৬	੬	૬	௬	౬	೬	൬	༦
7	७	৭	੭	૭	௭	౭	೭	൭	༧
8	८	৮	੮	૮	௮	౮	೮	൮	༨
9	९	৯	੯	૯	௯	౯	೯	൯	༩

Див. також

Індійська каліграфія

Література

Дирингер Д. Алфавит, пер. с англ., М., 1963.
Истрин В. А. Возникновение и развитие письма, М., 1965.
Фридрих И. История письма, пер. с нем., М., 1979.
Dani A.H. Indian palaeography. Oxford: Clarendon Press, 1963.
Daniels Peter T., Bright William (eds.). The World's Writing Systems. Oxford, UK: Oxford University Press, 1996.
Falk H. Schrift im alten Indien: Ein Forschungsbericht mit Anmerkungen. Tübingen: Narr, 1993.
Fischer Steven R. A History of Writing, Reaktion Books, 2005.
Rogers, Henry. Writing Systems: A Linguistic Approach. Oxford: Blackwell, 2005.

Посилання

Windows Indic Script Support
An Introduction to Indic Scripts
South Asian Writing Systems
Indian Transliterator A means to transliterate from romanized to Unicode Indian scripts.
Bonji Siddham Character & Pronunciation
Imperial Brahmi Font and Text-Editor
Brahmi Script

Примітки

Тільки в старосингальській.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Тільки в старосингальській.