Алшар

Алшар — золото-арсеново-стибієво-талієва формація, розташована в общині Кавадарці на півдні Північної Македонії. Сформувалася в гідротермальних умовах за низьких температур. Протягом деякого часу проводився видобуток в багатій талієм частині цього родовища. Талієве рудне тіло, що залишилося в шахті Црвен Дол, як і раніше містить близько 500 тонн талію. Мінерал лорандит з цієї формації використовується для виявлення параметрів потоку сонячних нейтрино.

родовище
типова місцевість
Алшар
мак. Алшар
41°08′53″ пн. ш. 21°57′12″ сх. д.
Континент Європа
Країна  Македонія
Регіон Кавадарці
Корисні копалини Європи
Геологія Європи
Гірнича промисловість Європи

Назва Алшар є абревіатурою, що складається з перших складів імен Аллатіні (Allatini — брати, які були власниками концесій з розробки родовища) та Шарто (Charteaux — французький інженер, який досліджував родовище). Назва сербською — Alšar.[1]

Геологія

Формація є золоторудним родовищем типу Карлін (аналогічне родовищу Карлін в штаті Невада, США)[2].

В межах родовища є два основні рудні тіла: Црвен Дол і Центральні Део. Црвен Дол знаходиться в північній частині родовища і бідніше на стибій, але багатше на арсен і талій.[1]

Розробка родовища

Видобування арсенових руд розпочалося в 15 столітті, коли турки правили цією частиною країни. Рудник Алшар запрацював у 1877 році і діяв, з перервами через війни, до Другої світової війни. Після неї проводилися лише геологічні дослідження (1953-1957; 1962-1965). Поки рудник був активним, руду виплавляли у Фрайберзі (Німеччина).[1]

Шахта Црвен Дол розробляла шар рудного тіла, збіднений стибієм і збагачений арсеном і талієм. Серед мінералів, що складають більшу частину рудного тіла реальгар, аурипігмент, арсеновмісний пірит і марказит[3][4][5]. На родовищі йшов активний видобуток між 1880 і 1908 роками. Протягом цього періоду добувався стибій, арсен і талій[6].

Дослідження епітермального золота здійснено на початку 1990-х американською компанією Nassau Limited, але вміст золота виявився некондиційним. У 1987-1993 роках деякі штольні (наприклад, № 21) були відновлені для вилучення лорандиту для проекту LOREX.[1]

Мінерали

Пірит, антимоніт, ауріпігмент і реальгар — це головні мінерали, що формують руду. Лорандит — це талієво-арсенова сульфосіль з формулою TlAsS2 — головний талієвий мінерал на родовищі. Кілька інших талієвих мінералів були виявлені в шахті протягом багатьох років, наприклад, янковічит (Tl5Sb9(As, Sb)4S22), фангіт (Tl3AsS4) і бернардит (TI(Sb, As)5S5).

LOREX

Проект LOREX (LORandite EXperiment) використовує лорандит з руди цього родовища для визначення параметрів потоку сонячних нейтрино. Цей мінерал містить велику кількість талію-205, який в результаті реакції захоплення нейтрино утворює свинець-205. Процес 205Tl(νe,e−)205 має відносно низьку порогову енергію 52 кеВ і, отже, має відносно високу ефективність. В зв'язку з віком родовища від 4,5 до 4,2 мільйонів років, потік сонячних нейтрино можна оцінити за останні 4 мільйона років, визначивши кількість свинцю-205 у зразку лорандиту. Ця реакція може бути викликана не тільки нейтрино, але і іншими високоенергетичними космічними частинками, які всі мають різні глибини проникнення в земну кору. Тому протягом 2008-2010 років було зібрано безліч зразків з різних глибин родовища для отримання достовірних даних[7][8].

Примітки
  1. Allchar, Rožden, Kavadarci Municipality, North Macedonia. www.mindat.org. Процитовано 14 березня 2020.
  2. Volkov, A. V. (2006). The Alshar epithermal Au-As-Sb-Tl deposit, southern Macedonia. Geology of Ore Deposits 48 (3): 175. Bibcode:2006GeoOD..48..175V. doi:10.1134/S1075701506030020.
  3. Cvetković, Lj. (1995). Jankovićite, Tl5Sb9(As, Sb)4S22, a new TI-sulfosalt from Allchar, Macedonia. Mineralogy and Petrology 53: 125. Bibcode:1995MinPe..53..125C. doi:10.1007/BF01171951.
  4. Pavicevic, M. (1988). Crven Dol Tl deposit in Allchar: Mineralogical investigation, chemical composition of Tl minerals and genetic implications. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment 271 (2): 297. Bibcode:1988NIMPA.271..297P. doi:10.1016/0168-9002(88)90172-6.
  5. Jankovic, S. (1988). The Allchar Tl–As–Sb Deposit, Yugoslavia and its specific metallogenic features. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment 271 (2): 286. Bibcode:1988NIMPA.271..286J. doi:10.1016/0168-9002(88)90170-2.
  6. Perciva, T. J. (1994). Sedimentary-rock-hosted disseminated gold mineralization in the Alsar district, Macedonia. The Canadian Mineralogist 32: 649–665.
  7. Pavicevic, M (1988). Lorandite from Allchar — A low energy solar neutrino dosimeter. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment 271 (2): 287. Bibcode:1988NIMPA.271..287P. doi:10.1016/0168-9002(88)90171-4.
  8. Subotic, K. M. (1998). Status of the LOREX: Geochemical. с. 912. doi:10.1063/1.57378.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.