Марказит

Марказит — мінерал класу сульфідів та їх аналогів (хім. аналог піриту); дисульфід заліза острівної будови. Від араб. або мавританської مرقشيثا / marqašīṯā /, кремінь (W.K.Haidinger, 1845).

Марказит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула FeS₂
Nickel-Strunz 10 2.EB.10a[2]
Dana 8 2.12.2.1
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Пірит[3]
 Марказит у Вікісховищі
Марказит

Загальний опис

Хімічна формула: Fe[S2].

Містить(%): Fe — 46,6; S — 53,4.

Домішки: Ni (до 6 %), As, Sb, Co, Bi, Cu та ін.

Поширений сульфід заліза.

Сингонія ромбічна.

Форми виділення: конкреції, сфероліти, натічні агрегати, суцільна маса.

Кристали таблитчасті, рідше гостропірамідальні, призматичні, а також двійники і зростки типу «півнячого гребеня».

Густина 4,88.

Твердість 6,5-6,75.

Колір жовтий.

Блиск металічний.

Риса темна, зеленувато-сіра.

Злам нерівний.

Крихкий.

Непрозорий.

Кристалічна структура марказиту. Атоми сірки — червоні.

Слабкий провідник електрики.

Самостійних родовищ не утворює.

Походження — ендогенне і екзогенне.

Зустрічається в низькотемпературних гідротермальних жильних родовищах.

Аутигенний або гіпергенний мінерал осадових порід (наприклад, у вапняках, глинах, мармурах або глинистих сланцях), де утворюється з гідротермальних кислих розчинів при низьких температурах.

Зустрічається також у зонах вивітрювання рудних родовищ (при руйнуванні піротину) і в осадових породах (переважно вугленосних піщано-глинистих відкладах). На території України є в Донбасі, Карпатах, на Закарпатті. Зустрічається у Микитівському ртутному родов. (Донбас) з піритом, кіновар'ю, дикітом. Є в мергелях і вапняках Криму.

Використовується у хімічній промисловості, сировина для одержання сірчаної кислоти.

Різновиди

Розрізняють:

  • марказит гребінчастий (агрегати марказиту, які складаються з двійників по (101));
  • марказит променистий (голчасті індивіди марказиту, які утворюють променисті агрегати).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. webmineral.com

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Марказит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Марказит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.