аль

аль (араб. ٱلْـ‎‎, al-) — означений артикль в арабській мові, подібний до англійського the. Інколи вимовляється як ель (el-). Передує іменникам або іменним частинам мови як префікс. Наприклад слово араб. كتاب‎, kitāb, «книга» буде записуватися із артиклем як араб. الكتاب‎, al-kitāb, «[ця] книга». На відміну від інших арабських часток завжди пишеться разом із наступним словом, хоча не є невід'ємною частиною цього слова. Не змінюється залежно від числа, роду та відмінка. Кінцевий звук артикля -l може змінюватися перед сонячними літерами t, d, r, s, n та кількома іншими, уподібнюючись (асимілюючись) до них. Наприклад, «Ніл» вимовляється не al-Nīl, а an-Nīl. Перед місячними літерами, такими як m- явище асиміляції відсутнє: al-masjid, «мечеть».

Фраза al-Baḥrayn (або el-Baḥrēn) — арабська назва Бахрейну із артиклем-префіксом, виділеним червоним.

Приклади

Варіанти
  • el, ель — єгипетська арабська
  • il, іль — арабська Перської затоки
  • il — мальтійська

Асиміляція
  • Перед такими сонячними літерами відбувається асиміляція:
    ت‎ (t), ث‎ (ṯ), د‎ (d), ذ‎ (ḏ), ر‎ (r), ز‎ (z), س‎ (s), ش‎ (š), ص‎ (ṣ), ض‎ (ḍ), ط‎ (ṭ), ظ‎ (ẓ), ل‎ (l), й ن‎ (n).
  • Асиміляція також може відбуватися перед ج‎ (j): /d͡ʒ ~ ʒ/

Бібліографія
  • Abu ‘Alī al-Fārisī, al-Hasan ibn Aḥmad (d. 987) (2004). al-Masā’il al-Manthūrah. Oman: Dār ‘Umān lil-Nashr wa-al-Tawzī‘.
  • Asmar, Rājī (2005). Mu‘jam al-Adawāt fī al-Qur’ān al-Karīm. Beirut: Dār al-Jīl.
  • ‘Aţā, Diyāb ‘Abd al-Jawwād (1985). Ḥurūf al-Ma‘ānī wa-‘Alāqatuhā bi-al-Ḥukm al-shar‘ī. Cairo: Dār al-Manār.
  • ‘Abd Allāh ibn ‘Aqīl, Bahā al-Dīn (d. 1367) (1998). Sharḥ Ibn ‘Aqīl ‘alā Alfiyyat Ibn Mālik. See Muḥyī al-Dīn.
  • Baytüshi, Abdullah ibn Muhammad (2005). Kifāyat al-Mu‘ānī fī ḥurūf al-Ma‘ānī. Damascus: Dār al-Iqrā.
  • Ḥasan, ‘Abbās. al-Nahw al-Wāfī (вид. 3rd). Cairo: Dār al-Ma‘ārif.
  • Hopkins, Simon (1984). Studies in the Grammar of Early Arabic Based upon Papyri Datable to Before 300 A.H./912 A.D. Oxford: Oxford University Press.
  • Ibn al-Anbari, ‘Abd al-Raḥmān ibn Muḥammad (d. 1181) (1961). al-Inṣāf fi Masa’il al-Khilāf. Cairo: al-Maktabah al-Tijārīyah al-Kubrā.
  • Ibn Ḥājib, ‘Uthmān ibn ‘Umar (d. 1249) (2000). Kāfiya. Karachi: Qadeem Kutub Khaana.
  • Ibn Hishām, Abu Muhammad ‘Abd al-Malik (d. 833) (2001). Sabīl al-Hudā ‘alā Sharh Qaţr al-Nadā wa-Ball a;-Ṣadā. Damascus: Maktab Dār al-Fajr.
  • Ibn Mālik, Abu ‘Abd Allāh Muḥammad Jamāl al-Dīn ibn ‘Abd Allāh (d. 1273). al-Khulāṣa. See Muḥyī al-Dīn.
  • Ibn al-Sarrāj, Muḥammad ibn al-Sarī (d. 929) (1985). al-Uṣūl fī al-Nahw. Beirut: Mu’assasat al-Risālah.
  • Irbillī, ‘Alī ibn Muhammad (d. 1340) (1991). Jawāhir al-Adab fī Ma‘rifat Kalām al-‘Arab. Beirut: Dār An-Nafā’is.
  • Jamīl Shāmi, Aḥmad (1992). Mu‘jam Ḥurūf al-Ma‘āni. Beirut: Mu’assasat ‘Izz al-Dīn.
  • Macdonald, M. C. A. (2000). Reflections on the linguistic map of pre-Islamic Arabia (PDF). Arabian Archaeology and Epigraphy 11: 28–79.
  • Mubarrad, Muḥammad ibn Yazīd (d. 898) (1999). al-Muqtadab. Beirut: Dār al-Kutub al-‘Ilmīyah.
  • Muḥyī al-Dīn ‘Abd al-Ḥamīd, Muḥammad (d. 898) (1998). Sharh Ibn ‘Aqīl ‘alā Alfiyyat Ibn Mālik wa-ma‘ahu Kitāb Minḥat al-Jalīl bi-Taḥqīq Ibn ‘Aqīl. Cairo: Maktab al-Turāth.
  • Sakhāwī, ‘Alī ibn Muḥammad (d. 1245) (2002). al-Mufaḍḍal fī Sharh al-Mufaṣṣal: Bāb al-Ḥurūf. Oman: Wizārat al-Thaqāfah.
  • Sībawayh, ‘Amr ibn ‘Uthmān (d. 796) (1999). al-Kitāb. Beirut: Dār al-Kutub al-‘Ilmīyah.
  • Taftahzāni, Mas‘ūd ibn ‘Umar (d. 1389) (2000). Mukhtaṣar al-Ma‘ānī. Karachi: Qadeem Kutub Khaana.
  • Testen, David D. (1998). Parallels in Semitic Linguistics: the Development of Arabic La- and Related Semitic Particles. Leiden: Brill. ISBN 9004109730.
  • Weingreen, Jacob (1967). A Practical Grammar for Classical Hebrew (вид. 2nd). Oxford: Clarendon Press.
  • Woodard, Roger D. (2008). Ancient Languages of Syria-Palestine and Arabia. Cambridge University Press. ISBN 9780521684989.
  • Zajjājī, ‘Abd al-Raḥman ibn Isḥāq (d. 950) (1984). Kitāb Ḥurūf al-Ma‘ānī. Beirut: Mu’assasat al--Risālah.
  • Zamakhsharī, Maḥmūd ibn ‘Umar (d. 1144). al-Mufaṣṣal fī ‘Ilm al-‘Arabīyah. See Sakhāwī.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аль

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.