Альбатрос (кінокомпанія)

Компанія була створена у серпні 1922 року у Монтреї Йосипом Єрмольєвим, російським кінопідприємцем, що емігрував до Франції після революції 1917 року. На початку свого існування компанії мала назву «Єрмольєв-сінема». Фірма «Пате», з якою Єрмольєв співпрацював ще до еміграції, здала йому в оренду один зі своїх павільйонів, який знаходився в Монтреї. Там і була створена студія. Після цього Ермольєв перевіз до Францію усю свою знімальну групу: акторів і технічний персонал. На новій студії працювали також і ті російські емігранти, які в Росії до цього кінематографом не займалися.

Після приходу на студію уродженця Одеси сина банкіра Олександра Каменки[1], який разом з Ноєм Блохом став співвласником студії після від'їзду Єрмольєва до Німеччини, кінокомпанія отримала назву «Альбатрос». За легендою саме таку назву мав корабель, на якому російські емігранти припливли з Росії у Францію[2].

У перші роки роботи кіностудія «Альбатрос» випускала лише «російські» фільми, з російськими акторами і режисерами[3]. На кіностудії працювали режисери Яків Протазанов, Олександр Волков, Віктор Туржанський, Іван Москвін. У фільмах «Альбатроса» знімалися Іван Мозжухін, Наталя Лисенко, Ольга Чехова та ін.

З приходом на студію Олександра Каменки там почали працювати і французькі кінематографісти. З 1924 року Каменка залучав до роботи в «Альбатросі» французьких режисерів, серед яких були Марсель Карне, Жан Епштейн, Марсель Л'Ерб'є, Абель Ганс, Рене Клер, Жак Фейдер[4]. З кінця 1920-х років «Альбатрос» почав випускати фільми в кооперації з іноземними компаніями, з Німеччини, Швеції і Іспанії.

Серед найвідоміших фільмів, створених на «Альбатросі»: «Вогнище палаюче» (1923, реж. Іван Мозжухін) «Лев Моголов» (1924, реж. Жан Епштейн)[5], «Подвійне кохання» (1925, реж. Жан Епштейн)[6], «Грібіш» та «Кармен» (1926, обидва реж. Жака Фейдера)[7] «Солом'яний капелюшок» (1927, реж. Рене Клер) «Каліостро — любов і життя великого авантюриста» (1929, реж. Ріхард Освальд) та інші.

Кінокомпанія «Альбатрос» проіснувала до середини 1930-х років.

Після прийняття у Франції в 1935 році рішення про створення першого кіносховища, майбутньої Сінематеки, фільми студії «Альбатрос» стали основою фонду майбутньої колекції. Фонд фільмів студії, куплений засновником Сінематеки Анрі Ланглуа, став разом з іншими стрічками одним з важливих фондів Сінематеки. Крім того, Олександр Каменка передав Синематеці усі адміністративні архіви кіностудії, її рекламну продукцію, документи, пов'язані з постановкою і випуском фільмів. У відповідь Анрі Ланглуа запросив Олександра Каменку на посаду в його Асоціації, оскільки юридично Сінематека була асоціацією. Співпраця Каменки і Ланглуа продовжилася до смерті Каменки в 1969 році[2].

• Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. (рос.)

• Альбатрос (кіностудія) // ВУЕ
• Albatros — Catalogue des restaurations et tirages на сайті La Cinémathèque française(фр.)
• Фільми кінокомпанії Albatros на сайті IMDb(англ.)
• L'Albatros: a Skeleton of Silent Film на сайті Invisible Paris (англ.)