Альберт Фінні
Альберт Фі́нні (англ. Albert Finney; 9 травня 1936, Солфорд, Велика Британія — 7 лютого 2019, Лондон, Велика Британія) — англійський театральний та кіноактор, п'ятиразовий номінант на премію Оскар, триразовий лауреат Золотого глобуса та володар багатьох інших премій .
Альберт Фінні | |
---|---|
англ. Albert Finney | |
Дата народження | 9 травня 1936 |
Місце народження | Солфорд, Велика Британія |
Дата смерті | 7 лютого 2019 (82 роки) |
Місце смерті | Лондон, Велика Британія[1] |
Національність | англійці |
Громадянство | Велика Британія |
Професія | актор |
Alma mater | Королівська академія драматичного мистецтва (1956)[2] і Buile Hill High Schoold |
Роки активності | 1958 — наш час |
IMDb | ID 40532 |
BAFTA Award for Most Promising Newcomer to Leading Film Rolesd (1961) London Film Critics Circle Award for Actor of the Yeard (1984) премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль — комедія або мюзикл (1970) Премія Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса найкращому акторові (1984) премія Гільдії кіноакторів США за найкращу чоловічу роль другого плану (2001) премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно (2001) Primetime Emmy Award for Outstanding Lead Actor in a Miniseries or a Movied (2002) Primetime Emmy Award for Outstanding Lead Actor in a Miniseries or a Movied (2002) | |
Вебсторінка | |
Альберт Фінні у Вікісховищі |
Біографія
Альберт Фінні народився 9 травня 1936 року в Солфорді, Велика Британія. Навчався у престижній Королівській Академії драматичних мистецтв, а, закінчивши її, дебютував на професійній сцені у 1956 році в ролі Брута у постановці «Юлій Цезар». Протягом кількох років на запрошення Чарльза Лоутона грав у шекспірівських постановках у театрі Стратфорда-на-Ейвоні. За своєрідну інтерпретацію шекспірівських персонажів гру Альберта Фінні порівнювали з грою Лоуренса Олів'є. Фінні вразив глядача, замінивши у 1959 році Олів'є у виставі «Коріолан»[3].
Кар'єру в кіно Альберт Фінні починав з ролей «сердитих молодих людей», які були віддзеркаленням британської молоді 1950-х років. Дебютом у кіно для Фінні став кінофільм «Комедіант» режисера Тоні Річардсона, який вийшов у 1960 році. Першими великими роботами Фінні у кіно стали ролі, зіграні ним у фільмах того ж Річардсона «У суботу ввечері, у неділю вранці» (1960) та «Том Джонс» (1963), стрічці, що завоювала премію «Оскар» за найкращий фільм року.
У 1974 році Фінні знявся в екранізації роману Агати Крісті «Убивство у „Східному експресі“», виконавши роль Еркюля Пуаро. Ця акторська робота стала однією з найвідоміших у кар'єрі актора. Пізніше він з'явився в багатьох успішних стрічках, зокрема у «Перехресті Міллера» братів Коенів, «Великій рибі» Тіма Бертона та інших. Проте, в усі роки Альберт Фінні приділяв багато часу театру, тож за свою багаторічну кар'єру він знявся лише у понад 80-ти кінострічках. Актор неодноразово виступав режисером і продюсером фільмів, а також озвучив декілька анімаційних стрічок.
Особисте життя
Альберт Фінні був одружений з Джейн Венхем, від якої у актора є син Саймон, та з 1970 по 1978 рік — з французькою акторкою Анук Еме.
У травні 2011 року адвокат Фінні повідомив, що актор тривалий час бореться з раком.[4]
Вибіркова фільмографія
- Актор
Зовнішні зображення | |
---|---|
А. Фінні в ролі Еркюля Пуаро | |
А. Фінні в ролі Вінстона Черчілля | |
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1960 | ф | Комедіант | The Entertainer | Мік Райс |
1960 | ф | В суботу увечері, у неділю вранці | Saturday Night and Sunday Morning | Артур Сітон |
1963 | ф | Том Джонс | Tom Jones | Том Джонс |
1967 | ф | Двоє на дорозі | Two for the Road | Марк Воллес |
1968 | ф | Чарлі Бабблз | Charlie Bubbles | Чарлі Бабблз; також режисер |
1970 | ф | Скрудж | Scrooge | Ебенезер Скрудж |
1971 | ф | Калоші | Gum Shoe | Едді Гінлі |
1974 | ф | Убивство у «Східному експресі» | Murder on the Orient Express | Еркюль Пуаро |
1977 | ф | Дуелянти | The Duellists | Жозеф Фуше |
1981 | ф | Лукер | Looker | доктор Ларрі Робертс |
1981 | ф | Вовки | Wolfen | Дьюі Вілсон |
1982 | ф | Енні | Annie | татко Ворбакс |
1983 | ф | Костюмер | The Dresser | «Сер» |
1984 | ф | Біля підніжжя вулкану | Under the Volcano | Джеффрі Фермін |
1990 | ф | Перехрестя Міллера | Miller's Crossing | Лео О'Беннон |
1992 | ф | Комедіанти | The Playboys | Хегарті |
1994 | ф | Версія Браунінга | The Browning Version | Ендрю Кроккер-Гарріс |
1999 | ф | Сніданок для чемпіонів | Breakfast of Champions | Кілґор Траут |
2000 | ф | Ерін Брокович | Erin Brockovich | Ед Масрі |
2000 | ф | Трафік | Traffic | глава адміністрації президента США |
2000 | тф | Черчилль | The Gathering Storm | Вінстон Черчилль |
2003 | ф | Велика риба | Big Fish | старий Едвард Блум |
2004 | ф | Дванадцять друзів Оушена | Ocean's Twelve | Гаспар ЛеМарк |
2006 | ф | Хороший рік | A Good Year | дядько Генрі Скіннер |
2006 | ф | Дивовижна легкість | Amazing Grace | Джон Ньютон |
2007 | ф | Ультиматум Борна | The Bourne Ultimatum | доктор Альберт Гірш |
2007 | ф | Ігри диявола | Before the Devil Knows You're Dead | Чарльз Генсон |
2012 | ф | Спадок Борна | The Bourne Legacy | доктор Альберт Гірш |
2012 | ф | 007: Координати «Скайфолл» | Skyfall | Кінкейд |
Визнання
Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
---|---|---|---|---|
Оскар | 1964 | Найкраща чоловіча роль | Том Джонс | Номінація |
1975 | Найкраща чоловіча роль | Убивство у «Східному експресі» | Номінація | |
1984 | Найкраща чоловіча роль | Костюмер | Номінація | |
1985 | Найкраща чоловіча роль | Біля підніжжя вулкану | Номінація | |
2001 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Ерін Брокович | Номінація | |
BAFTA | 1961 | Найкраща чоловіча роль | В суботу увечері, у неділю вранці | Номінація |
Найкращий новачок | В суботу увечері, у неділю вранці | Нагорода | ||
1964 | Найкраща чоловіча роль | Том Джонс | Номінація | |
1972 | Найкраща чоловіча роль | Сищик | Номінація | |
1975 | Найкраща чоловіча роль | Убивство в «Східному експресі» | Номінація | |
1983 | Найкраща чоловіча роль | Пристрель місяць | Номінація | |
1985 | Найкраща чоловіча роль | Костюмер | Номінація | |
2001 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Ерін Брокович | Номінація | |
Academy Fellowship | Нагорода | |||
2004 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Велика риба | Номінація | |
BAFTA TV | 1991 | Найкраща чоловіча роль | Зелена людина | Номінація |
1997 | Найкраща чоловіча роль | Караоке/Холодний лазарус | Номінація | |
1999 | Найкраща чоловіча роль | Одруження по-англійськи | Номінація | |
2003 | Найкраща чоловіча роль | Черчилль | Нагорода | |
Золотий глобус | 1964 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Том Джонс | Номінація |
Найкращий новачок | Том Джонс | Нагорода | ||
1971 | Найкраща чоловіча роль у комедії або мюзиклі | Скрудж | Нагорода | |
1983 | Найкраща чоловіча роль у драмі | Пристрель місяць | Номінація | |
1984 | Найкраща чоловіча роль у драмі | Костюмер | Номінація | |
1985 | Найкраща чоловіча роль у драмі | Біля підніжжя вулкану | Номінація | |
2001 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Собачий полудень | Номінація | |
2003 | Найкраща чоловіча роль в мінісеріалі або телефільмі | Черчилль | Нагорода | |
2004 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Велика риба | Номінація | |
Еммі (премія) | 1990 | Найкраща чоловіча роль у мінісеріалі або фільмі | Імідж | Номінація |
2002 | Найкраща чоловіча роль в міні-серіалі або фільмі | Черчилль | Нагорода | |
Премія Гільдії кіноакторів США | 2001 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Ерін Брокович | Нагорода |
2003 | Найкраща чоловіча роль у телефільмі або мінісеріалі | Черчилль | Номінація | |
Тоні | 1964 | Найкраща чоловіча роль у п'єсі | Лютер | Номінація |
1968 | Найкраща чоловіча роль у п'єсі | Джо Егг | Номінація |
Примітки
- Albert Finney death: Veteran British actor who starred in Scrooge and Annie dies, aged 82 — Britain: 2019. — 176681 екз. — ISSN 0951-9467; 1476-8852
- Albert Finney — Royal Academy of Dramatic Art.
- Laurence Olivier, Confessions of an Actor, Orion, 1994, с. 243
- Film star Albert Finney won't let cancer grind him down
- Повний перелік нагород на номінацій Альберта Фінні на сайті IMDb
Посилання
- Фінні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія Альберта Фінні(англ.)
- Альберт Фінні на сайті Британського кіноінституту(англ.)