Альвін Вольц
Альвін Вольц (нім. Alwin Wolz; 22 вересня 1897, Віндсфельд — 15 вересня 1978, Фатерштеттен) — німецький воєначальник, генерал-майор люфтваффе (1 серпня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Альвін Вольц | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Alwin Wolz | ||||||||||||||||
| Народився |
22 вересня 1897 Windsfeldd, Діттенгайм, Вайсенбурґ-Ґунценгаузен, Середня Франконія, Баварія, Німецька імперія | |||||||||||||||
| Помер |
15 вересня 1978 (80 років) Фатерштеттен, Еберсберг, Верхня Баварія, Баварія, ФРН | |||||||||||||||
| Країна |
 Німеччина | |||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-майор Люфтваффе | |||||||||||||||
| Нагороди |
.jpg.webp){kind=small} Нарукавна стрічка «Африка» | |||||||||||||||
_18Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_12Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
23 липня 1915 року вступив добровольцем в 2-й полк морської піхоти, з 17 липня 1916 року служив в 5-му баварському піхотному полку; командував взводом, ротою. В квітні-травні 1919 року — командир кулеметного взводу Добровольчого корпусу «Бамберг». 24 листопада 1919 року вступив в поліцію, служив у зенітних частинах. Закінчив секретні курси офіцера Генштабу (1933). З 1 травня 1935 року — начальник оперативного відділу інспекції баварської поліції порядку. 1 вересня 1935 року переведений в люфтваффе. З 1 жовтня 1937 року — командир 1-го, з 15 листопада 1938 року — 3-го дивізіону 25-го зенітного полку, з 26 серпня 1939 року — всього полку. З 1 листопада 1939 року — начальник командування ППО Штутгарта. У травні 1940 року знову очолив 25-й зенітний полк, який дислокувався в Данії, а потім у Брауншвейзі та Ганновері. З 1 лютого 1942 року — командир 135-го зенітного полку і командувач зенітною артилерією танкової армії «Африка». З 1 травня 1943 року — командир 15-ї зенітної бригади, з 1 листопада 1943 року — командувач зенітною артилерією у Північній Німеччині та Данії. З 1 травня 1944 року — командир 3-ї зенітної дивізії. 2 квітня 1945 року призначений комендантом оборони Гамбурга. 4 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 7 липня 1947 року звільнений.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
- Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
- Німецький хрест в золоті (7 вересня 1942)
- Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (1 листопада 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (4 червня 1943)
- Нарукавна стрічка «Африка»
Література
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X