Альфонсо I (король Астурії)
Альфо́нсо I (ісп. Alfonso I), або Альфо́нс І (лат. Alphonsus І; 693—757) — король Астурії (739—757). Прізвисько — Като́лик (ісп. el Catolico).
| Альфонсо I ісп. Alfonso I el Católico | ||
.jpg.webp) | ||
| ||
|---|---|---|
| 739 — 757 | ||
| Попередник: | Фавіла | |
| Наступник: | Фруела I | |
| Народження: |
693[1] або 695[2][3] Кантабрія, Іспанія | |
| Смерть: |
757[4][5] Кангас-де-Оніс, Астурія (провінція), Астурія, Іспанія | |
| Поховання: | Santa Cueva de Covadongad | |
| Національність: | вестгот | |
| Країна: | Астурія (королівство) | |
| Релігія: | католицтво | |
| Рід: | династія Астур-Леон | |
| Батько: | Peter of Cantabriad[6] | |
| Шлюб: | Ermesindad | |
| Діти: | Adosindad, Vimaranod, Маурегато[6], Фруела I[6] і unknown daughter (?)d[6] | |
Біографія
Походив зі знатного вестготського роду. Був сином Педро, герцога Кантабрії. Молоді роки провів у своїх родинних землях. Став зятем короля Пелайо приблизно в середині 720-х років.
Після загибелі короля Фавіли у 739 році обирається королем Астурії. Він був людиною хороброю і благочестивою. Підпорядкував собі все узбережжя Біскайської затоки від Астурії до Країни Басків і разом з сином Фруелою завоював землі у верхів'ях річок Міньо і Дуеро. У 740 році було підкорено частину північної Галісії, скориставшись повстанням там берберів. У 746 році зайнято було графство Алава, у 752 році здобуто місто Асторга.
Протягом 753—754 років зайнято Кантабрійські гори. У 754 році король захопив місто Леон. Незабаром дійшов до фортеці Ла-Ріоха, сплюндрував міста й замки Луго, Туя, Портукаленсе, Анегія, Брага, Візеу, Чавес, Ледесма, Саламанка, Нумансія (Замора), Авіла, Сіманкасе, Салдана, Амайя, Ревенга, Карбораріка, Абейка, Кенікеро і Алесанко.
Швидкими набігами в різних напрямках Альфонсо I винищував мусульман, спустошував їхні області, вів християн на північ і поселяв у тих підкорених містах, владу над якими сподівався утримати під собою. Завдяки таким діям було створено так звану пустелю Дуеро між річкою Дуеро та Астурійськими горами, де не було харчів та поселень. За задумом Альфонсо I вона повинна була слугувати природним бар'єром задля вторгнення ворогів.
Своєю активною діяльністю, відновленням міст і церков він здобув любов народу і духовенства, заслуживши прізвисько католицького короля. Вважається, що за ініціативою короля було зведено Собор Божої матері Ковадонга.
Значення діяльності Альфонсо I розглядають настільки визначною, що іноді правлячу династію називають Альфонсес. Помер король у 757 році, владу успадкував син Фруела.
Родина
1. Дружина — Ермесінди, доньки короля Пелайо.
Діти:
- Фруела (722—768), король у 757—768 роках
- Вімерано (д/н—765)
- Адосінда (д/н), дружина короля Сіло у 774—783 роках
2. Наложниця — Сісальда
Діти:
- Маурегато (д/н—789), король у 783—789 роках
Примітки
- Бібліотека Конгресу — 1800.
- ISNI — 2012.
- Німецька національна бібліотека — 1912.
- Encyclopædia Britannica
- sapere.it
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Valle Poo, Francisco (2000). El solar de un Viejo Reino (Cangas de Onís-Covadonga-Picos de Europa) (1ª edición). Ediciones Nobel S.A. ISBN 84-8459-004-6.
- Rafael Altamira, il califfato occidentale, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 477—515
- Paulino García Toraño: Historia de el Reino de Asturias. Oviedo 1986, ISBN 84-398-6586-4, S. 83–93
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфонсо I (король Астурії)
- Cawley, Charles. Asturias & Leon kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.