Альфред Райзенауер
Альфред Райзенауер (нім. Alfred Reisenauer; 1 листопада 1863, Кенігсберг — 3 жовтня 1907, Лієпая) — німецький піаніст і музичний педагог.
Альфред Райзенауер | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1 листопада 1863[1][2][3] |
Місце народження | Кенігсберг, Королівство Пруссія |
Дата смерті | 3 жовтня 1907[1][2][3] (43 роки) |
Місце смерті | Лієпая, Grobin Countyd, Курляндська губернія, Російська імперія[3] |
Громадянство | Королівство Пруссія |
Професії | композитор, піаніст, музичний педагог, викладач університету |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Навчався в своєму рідному місті у Луїса Келера, потім починаючи з 1876 року займався у Веймарі у Ференца Ліста[4]; Ліст схвалив оркестровку Третього Мефісто-вальсу здійснену Райзенауером[5]. У 1881 році вперше виступив з концертом в Римі. Потім протягом року вивчав право в Лейпцизькому університеті, проте відмовився від кар'єри юриста і повернувся до виконавства.
Інтенсивно гастролював по всьому світу. Рецензент «Нью-Йорк таймс» відгукувався про сольний виступ Райзенауера як про «абсолютно чудовий», особливо відзначаючи його виконання концерту Моцарта, проте дав різко негативну оцінку участі піаніста в камерному ансамблі (з Квартетом Кнайзеля), оскільки темперамент не дозволяв йому стримати запал і на рівних співпрацювати з партнерами по ансамблю[6]. Рівночасно Бернард Шоу вважав, що властивий Райзенауеру надлишок технічної майстерності змушує темп тріумфувати над думкою[7]. Особливо масштабними були гастролі Райзенауера по Російській імперії: на межі 1880—90-х рр. він, як стверджував його імпресаріо, дав в Росії більше 300 концертів[8]. Всього ж, за деякими відомостями, Райзенауер протягом всієї кар'єри виступив більш ніж у 2000 концертах[9]. 10 квітня 1905 року він записав для фірми Welte-Mignon десять п'єс.
З 1885 року викладав в Зондерсгаузені, з 1900 року професор Лейпцизької консерваторії. Серед його учнів, зокрема, був український піаніст та композитор Сергій Борткевич, який згадував згодом:
Рейзенауер був фортеп'янним генієм. Він не потребував виснажливих вправ, майстерність приходило до нього як би сама собою... Він дуже мало навчав і говорив про технічні проблеми[10].
Борткевич присвятив пам'яті «мого дорогого вчителя Альфреда Райзенауера» Десять етюдів тв. 15 (1911). У Райзенауера навчався також Зіґфрід Карг-Елерт.
Помер від розриву серця в ході гастрольного туру, незадовго до концерту[11]. За твердженням дослідників, життя Райзенауера було обірване внаслідок важкого захоплення спиртними напоями[9].
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116429623 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Alan Walker. Franz Liszt — Cornell University Press, 1996. — Vol. 3, p. 361.
- Letters of Franz Liszt — BiblioBazaar, LLC, 2009. — P. 445.(англ.)
- Wilbur Larremore. Soloists in chamber music // The New York Times, April 8, 1906.(англ.)
- Bernard Shaw. Music In London, 1890—1894 — L.: Constable And Company Limited, 1932. — Vol. II, p.131.(англ.)
- Edward H. Tarr. East meets west: The Russian trumpet tradition from the time of Peter the Great to the October Revolution — Pendragon Press, 2003. — P. 107.(англ.)
- Alan Walker. The death of Franz Liszt — Cornell University Press, 2002. — P. 20.
- С. Цыганков. Сергей Борткевич. Реанимация таланта // «День» (Киев), № 105, 15 июня 2001.
- Телеграммы С.-Петербургскаго телеграфнаго агентства // «Новое время», 4 октября (21 сентября) 1907 года.
Література
- Редакция журнала. Альфред Рейзенауэр (по поводу 500-го концерта в России) // Всемирная иллюстрация : журнал. — 1894. — Т. 51, № 1305 (23 січня). — С. 82.
- Alfred Reisenauer. Systematic musical training // Great pianists on piano playing / Ed. James Francis Cooke. — NY, 1917.