Альфред Реньї

Альфред Реньї (угор. Rényi Alfréd; 20 березня 1921, Будапешт, Угорщина — 1 лютого 1970, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський математик.

Альфред Реньї
угор. Rényi Alfréd
Народився 20 березня 1921(1921-03-20)[1] або 30 березня 1921(1921-03-30)[2]
Будапешт, Королівство Угорщина[1]
Помер 1 лютого 1970(1970-02-01)[1][3][2] (48 років)
Будапешт, Угорська Народна Республіка[1]
Поховання
Фаркашреті : 
Країна  Угорщина
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Університет Сегеда (1945)[4] і Будапештський університет (1944)
Галузь математика
Заклад Будапештський університет
Науковий керівник Frigyes Rieszd
Аспіранти, докторанти András Prékopad, Gyula O. H. Katonad[5], Lajos Takácsd[5], János Komlósd[5], Імре Чісар[5], Janos Galambosd[5] і Bonifac Vazahabe Donatd[5]
Членство Угорська академія наук
У шлюбі з Kató Rényid
Нагороди
 Альфред Реньї у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Будапешті в родині інженера-механіка Артура Реньї (до політики мадяризації імен — Розенталь, 1894—1950)[6] і Барбари Александер (1899—1947). Онук філософа і літературного критика Бернарда Александера (справжнє ім'я Александер Маркус, 1850—1927), племінник психоаналітика Франца Александера. Навчався в Будапештському університеті, після закінчення якого 1944 року призваний на обов'язкову для чоловіків єврейського походження роботу в примусовому трудовому таборі, звідки втік незадовго до депортації. До закінчення війни переховувався в Будапешті, тоді як його батьків інтерновано в гетто.

Здобув докторський ступінь в Сегедському університеті; від 1949 року — професор Дебреценського університету; засновник Математичного інституту в Будапешті, який нині іменується Математичним інститутом Альфреда Реньї, де працюють близько 70 математиків; основні праці з теорії ймовірностей, теорії інформації, комбінаторики й теорії графів; у теорії інформації ввів спектр ентропій Реньї (однопараметричний), узагальнення ентропії Шеннона і розходження Кульбака — Лейблера, які породжують спектр індексів різноманітності і призводять до спектру фрактальних розмірностей; написав 32 статті спільно з Палом Ердеш, у найвідоміших із яких уводиться модель Ердеша — Реньї випадкових графів.

Відомі цитати
  • «Якщо я відчуваю себе нещасним, я займаюся математикою, щоб стати щасливим. Якщо я щасливий, я займаюся математикою, щоб утримати щастя».
  • «Математик — це автомат з переробки кави в теореми»[7].

Публікації
  • A. Rényi: ''Dialogues on Mathematics'', Holden-Day, 1967.
  • A. Rényi: ''A diary on information theory'', Akadémiai Kiadó
  • A. Rényi, ''Foundations of Probability'',  Holden-Day, Inc., San Francisco, 1970, xvi + 366 pp
  • A. Rényi, ''Probability Theory''.  American Elsevier Publishing Company, New York, 1970, 666 pp.
  • A. Rényi, ''Letters on Probability'', Wayne State University Press, Detroit, 1972, 86pp.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #107075164 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Архів історії математики Мактьютор
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. https://www.sztnh.gov.hu/hu/magyar-feltalalok-es-talalmanyaik/renyi-alfred
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. Родина батька походила з Нідермайзера й Лозорного.
  7. Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Альфред Реньї в архіві MacTutor (англ.)

Література
  • Реньи А. . Письма о вероятности / Пер. с венг. Д. Сааса и А. Крамли под ред. Б. В. Гнеденко. — М. : Мир, 1970.
  • Реньи А. . Трилогия о математике. — М. : Мир, 1980. — 376 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.