Альфред Реньї
Альфред Реньї (угор. Rényi Alfréd; 20 березня 1921, Будапешт, Угорщина — 1 лютого 1970, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський математик.
Альфред Реньї | |
---|---|
угор. Rényi Alfréd | |
Народився |
20 березня 1921[1] або 30 березня 1921[2] Будапешт, Королівство Угорщина[1] |
Помер |
1 лютого 1970[1][3][2] (48 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка[1] |
Поховання | |
Країна | Угорщина |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | Університет Сегеда (1945)[4] і Будапештський університет (1944) |
Галузь | математика |
Заклад | Будапештський університет |
Науковий керівник | Frigyes Rieszd |
Аспіранти, докторанти | András Prékopad, Gyula O. H. Katonad[5], Lajos Takácsd[5], János Komlósd[5], Імре Чісар[5], Janos Galambosd[5] і Bonifac Vazahabe Donatd[5] |
Членство | Угорська академія наук |
У шлюбі з | Kató Rényid |
Нагороди | |
Альфред Реньї у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Будапешті в родині інженера-механіка Артура Реньї (до політики мадяризації імен — Розенталь, 1894—1950)[6] і Барбари Александер (1899—1947). Онук філософа і літературного критика Бернарда Александера (справжнє ім'я Александер Маркус, 1850—1927), племінник психоаналітика Франца Александера. Навчався в Будапештському університеті, після закінчення якого 1944 року призваний на обов'язкову для чоловіків єврейського походження роботу в примусовому трудовому таборі, звідки втік незадовго до депортації. До закінчення війни переховувався в Будапешті, тоді як його батьків інтерновано в гетто.
Здобув докторський ступінь в Сегедському університеті; від 1949 року — професор Дебреценського університету; засновник Математичного інституту в Будапешті, який нині іменується Математичним інститутом Альфреда Реньї, де працюють близько 70 математиків; основні праці з теорії ймовірностей, теорії інформації, комбінаторики й теорії графів; у теорії інформації ввів спектр ентропій Реньї (однопараметричний), узагальнення ентропії Шеннона і розходження Кульбака — Лейблера, які породжують спектр індексів різноманітності і призводять до спектру фрактальних розмірностей; написав 32 статті спільно з Палом Ердеш, у найвідоміших із яких уводиться модель Ердеша — Реньї випадкових графів.
Відомі цитати
- «Якщо я відчуваю себе нещасним, я займаюся математикою, щоб стати щасливим. Якщо я щасливий, я займаюся математикою, щоб утримати щастя».
- «Математик — це автомат з переробки кави в теореми»[7].
Публікації
- A. Rényi: ''Dialogues on Mathematics'', Holden-Day, 1967.
- A. Rényi: ''A diary on information theory'', Akadémiai Kiadó
- A. Rényi, ''Foundations of Probability'', Holden-Day, Inc., San Francisco, 1970, xvi + 366 pp
- A. Rényi, ''Probability Theory''. American Elsevier Publishing Company, New York, 1970, 666 pp.
- A. Rényi, ''Letters on Probability'', Wayne State University Press, Detroit, 1972, 86pp.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #107075164 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Архів історії математики Мактьютор
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.sztnh.gov.hu/hu/magyar-feltalalok-es-talalmanyaik/renyi-alfred
- Математична генеалогія — 1997.
- Родина батька походила з Нідермайзера й Лозорного.
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Альфред Реньї в архіві MacTutor (англ.)
Література
- Реньи А. . Письма о вероятности / Пер. с венг. Д. Сааса и А. Крамли под ред. Б. В. Гнеденко. — М. : Мир, 1970.
- Реньи А. . Трилогия о математике. — М. : Мир, 1980. — 376 с.