Альфред Роденбюхер

Альфред Роденбюхер (нім. Alfred Rodenbücher; 29 вересня 1900, Шопфгайм — 29 березня 1979, Еммендінген) — німецький офіцер, группенфюрер СС, корветтен-капітан резерву крігсмаріне.

Альфред Роденбюхер
нім. Alfred Rodenbücher
Народився 29 вересня 1900(1900-09-29)
Шопфгайм[1]
Помер 29 березня 1979(1979-03-29) (78 років)
Еммендінген
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СС[2]
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання Группенфюрер, корветтен-капітан
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2]
Нагороди
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»

Біографія

Син маляра. 10 жовтня 1916 року поступив на флот і був направлений на навчальні курси. З вересня 1917 року служив на крейсерах «Король Вільгельм» і «Фон дер Роон», а також на катерах 17-й торпедної напівфлотилії. Після закінчення Першої світової війни залишений на флоті, служив на лінійному кораблі «Ганновер» і на крейсері «Берлін». 25 вересня 1930 року вийшов у відставку. У 1930 році вступив у НСДАП, 15 червня 1931 року — в СС. З 15 червня 1931 року — керівник 1-го штурму 4-го штандарта СС, з вересня 1931 року — офіцер адміністрації 40-го штандарта СС в Кілі, з 18 жовтня 1931 року — керівник 40-го штандарта СС. З 10 вересня 1932 по 15 грудня 1933 року — керівник 14-го абшніту СС (Бремен), з червня 1933 — 8-го абшніта СС зі штаб-квартирою в Лінці. З вересня 1933 року — депутат Бременської міської ради. Один з організаторів австрійських СС: з 15 лютого по 9 вересня 1934 року очолював оберабшніт СС «Австрія», якому підпорядковувалися всі есесівські формування на території Австрії. Брав активну участь у спробі державного перевороту і вбивстві канцлера Енгельберта Дольфуса, яке скоїли підлеглі Роденбюхера. Після провалу перевороту був змушений втекти в Німеччину. У 1936 році обраний депутатом Рейхстагу. З 25 квітня 1939 по 30 квітня 1941 року — вищий керівник СС і поліції в Альпенланді зі штаб-квартирою в Зальцбурзі, одночасно з 1 червня 1939 по 15 травня 1941 року — керівник оберабшніта СС «Альпенланд». У лютому 1940 року в званні лейтенанта резерву пройшов службу на флоті. У травні-червні 1940 року — командир 2-ї роти «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». У червні 1941 року був призначений керівником СС і поліції в Латвії, але до виконання обов'язків так і не приступив, і наказ був скасований. З березня 1942 року — командир роти, з травня 1943 року — комендант порту при командувачі ВМС в Криму, з серпня 1943 року — офіцер для доручень при командувачі ВМС на Кавказі. З листопада 1943 по листопад 1944 року — офіцер штабу командування ВМС «Албанія». У березні 1945 року переведений в штаб командування ВМС в Норвегії. У травні 1945 року заарештований англійськими військами і поміщений в табір для військовополонених. У 1948 році звільнений.

Звання

Нагороди

Література
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #130537918 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.