Альшпіс
А́льшпіс (нім. Ahlspieß, від Ahle — «шило» + Spieß — «спис») — західноєвропейська холодна зброя, короткий спис із дископодібним обмежувачем. Використовувалась здебільшого в Німеччині та Австрії протягом XV—XVI ст. Довжина древка варіювалась у межах від 1,6 до 1,8 м.
Альшпіс зображено на численних предметах мистецтва, таких як сцена з Розкішного часослову герцога Беррійського (французька релігійна книга часів близько 1410 року). Також збереглась гравюра на дереві з Нюрнберзької Хроніки 1493 року, що зображує потопаючою в Червоному морі армію фараона, озброєну такою зброєю, як алебарди, кистені, двозубці та альшпіси[1]. Третя згадка була у книжці початку XVI століття «Der Weisskunig» про імператора Максиміліана на ілюстрації[2] під назвою Битва проти Блакитного воїнства (The Battle Against the Blue Company).
Альшпіс також використовувався і в інших країнах, наприклад, Англії, і був дуже популярною зброєю на лицарських турнірах нарівні з алебардою.
Лицар убирається в обладунки. Зліва видно полекс і альшпіс.
Капітан у супроводі двох охоронців з альшпісами. Зверніть увагу на незвичайно велику довжину наконечників, що перевищує довжину древка.
Література
- Wendelin Boeheim, Handbuch der Waffenkunde, Nachdr. d. Ausg. Leipzig 1890, Fourier Verlag, Wiesbaden 1985, Seite 315, 316, ISBN 978-3-201-00257-8
- Inc Icon Group International, Duelling: Webster's Quotations, Facts and Phrases, Verlag ICON Group International, Inc., 2008, Seite 28, ISBN 978-0-546-69483-3
- Howard L. Blackmore, Hunting Weapons from the Middle Ages to the Twentieth Century: With 288 Illustrations, Verlag Courier Dover Publications, 2000, Seite 9, ISBN 978-0-486-40961-0
- Hafted Weapons in Medieval and Renaissance Europe: The Evolution of European Staff Weapons Between 1200 and 1650 by John Waldman (Brill Publishers, 2005, ISBN 90-04-14409-9)