Альянс гей-активістів

Альянс гей-активістів (англ. Gay Activists Alliance) — правозахисна організація, створена 21 грудня 1969 року в Нью-Йорці, через півроку після стоунволлських бунтів.

Альянс гей-активістів
Тип Група захисту інтересів
Засновник Arthur Evansd
Засновано 1969
Країна  США
Символ альянсу гей-активістів

Альянс було створено декількома активістами Фронту визволення геїв (англ. Gay Liberation Front), які були невдоволені тим, що збори все частіше відходили від основної теми прав геїв.[1] За задумом його творців, Альянс мав бути аполітичним і повністю зосередженим на питаннях, що стосуються забезпечення прав і свобод для усіх геїв[2]. Статут Альянсу починався словами: «Ми, вільні гомосексуальні активісти, вимагаємо свободи вираження нашої гідності і поваги нас, як людей»[3]. Символом Альянсу була вибрана буква грецького алфавіту — лямбда.

Пік активності Альянсу припав на 1970—1974 роки. Альянс випускав газету Gay Activist (рос. Гей-активіст), яка виходила до 1980 року. Спочатку штаб-квартира Альянсу знаходилася у будівлі Церкви Св. Апостолів на перетині 28-ї вулиці і 9-ї авеню. У травні 1971 року члени Альянсу переїхали у будівлю пожежної станції за адресою Вустер-стріт, 99. Супротивники Альянсу підпалили будівлю, і вона повністю згоріла 15 жовтня 1974 року. До 1980 року багато активістів Альянсу стали висловлювати ті ж думки, що і активісти Фронту визволення геїв у 1969 році. Тому керівниками Альянсу було прийнято рішення про його розпуск.

Головним винаходом Альянсу стала організація так званих шок-акцій (англ. zap action). Суть такої акції полягала в наступному: активісти Альянсу вистежували на вулиці видатних політичних діячів і, у присутності преси, телебачення і сотень роззяв, своєю зухвалою поведінкою захоплювали «жертву» зненацька, тим самим вимагаючи від нього (неї) визнати при всіх права геїв і лесбійок. Жертвою подібних акцій двічі ставав мер Нью-Йорка Джон Ліндсей: в музеї Метрополітен і в Радіо Сіті Холлі[4], також до рук активістів потрапив тодішній Губернатор Нельсон Рокфеллер. Альянс проводив свої акції проти Бюро реєстрації шлюбів, Управління Нью-йоркського таксі, газети New York Daily News.

У березні 1970 року заступник інспектора Пайна після чергового рейду заарештував 167 осіб і закрив два гей-бари. Серед заарештованих опинився аргентинський іммігрант, який, злякавшись, що може бути висланий з країни, спробував втекти з поліцейського відділка, вистрибнувши з другого поверху. Молода людина загинула, напоровшись на огорожу зі шпильками[4]. Фотографію загиблої молодої людини, що висить на огорожі, New York Daily News надрукувала на першій шпальті. Члени Альянсу організували мирну ходу від Крістофер-парку до Шостого відділку на згадку про загиблого[4]. Альянс спонсорував виборчу кампанію мера Ліндсея, а також конгресмена-демократа Еда Коча, який пообіцяв припинити наскоки на гей-бари міста[5].

Примітки
  1. Bell, Arthur. Dancing the gay lib blues: a year in the homosexual liberation movement. Видавництво «Simon & Schuster», (1971). ISBN 0-671-21042-4
  2. Marotta, Toby. The politics of homosexuality: how lesbians and gay men have made themselves a political and social force in modern America. Видавництво «Houghton Mifflin», (1981). ISBN 0-395-29477-0
  3. Clendinen, Dudley, and Nagourney, Adam. Out for Good, стоp. 50-51. Видавництво «Simon & Schuster», (1999). ISBN 0-684-81091-3
  4. Carter, David. Stonewall: The Riots that Sparked the Gay Revolution, стоp. 238—239, 242, 245—246. Видавництво «St. Martin's Press», (2004). ISBN 0-312-34269-1
  5. Teal, Donn. The Gay Militants, стоp. 106—108. Видавництво «St. Martin's Press», (1971). ISBN 0-312-11279-3

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.