Алюмінієвий чавун

Алюмі́нієвий чаву́н (англ. aluminum iron) — чавун, легований алюмінієм[1]. Алюмінієві чавуни належать до жаротривких і зносостійких чавунів[2].

Структура та хімічний склад

Структура алюмінієвого чавуну складається з перліту, фериту, цементиту, Fe3АlCX, Аl4С3, графіту (пластинчастого й кулястого) у різних пропорціях залежно від марки. Хімічний склад алюмінієвого чавуну, %: С 1,0…3,8; Si 0,5…6,0; Al 1…31; Mn 0,7…40; Р до 0,2; S до 0,15[2].

Класифікація

Розрізняють алюмінієвий чавун конструкційний (менше за 4 % Аl) і спеціальний (5…30 % Аl).

Конструкційний алюмінієвий чавун відзначається високими механічними властивостями:

Спеціальним алюмінієвим чавунам пірофералю (ЧЮ30), чугалю (ЧЮХШ, ЧЮ6С5, ЧЮ7Х2, ЧЮ22Ш) тощо, властиві значні жаротривкість, корозійна стійкість та стійкість проти спрацювання.

Густина алюмінієвого чавуну з 5…8 % Аl становить 6400…6700 кг/м³, з 29…31 % Al — 5300 кг/м³.

Для поліпшення властивостей алюмінієвих чавунів вдаються до легування (Ni, Cu, Mn, Mo, Cr, Ті), модифікування або термічної обробки.

Застосування

Алюмінієві чавуни виплавляють в індукційних печах під шлаком або отримують змішанням окремих розплавів алюмінію з температурою 800 °C й чавуну з температурою 1350…1490 °C. Розплав заливають здебільшого у сухі піщані форми. Для зняття внутрішніх напружень виливки з алюмінієвого чавуну відпалюють за температури не нижчої від 750 °C.

Конструкційний алюмінієвий чавун використовують в автомобіле-, тракторо- і тепловозобудуванні (колінчасті вали, гільзи, головки блоків циліндрів тощо), спеціальний алюмінієвий чавун — в металургії, хімічній промисловості (виливниці, мульди, ємності для одержування і зберігання хімічних продуктів тощо).

Алюмінієвий чавун із вмістом Аl до 9 % застосовують для деталей, що працюють при температурах до 800 °C.

Див. також

Примітки
  1. «Алюмінієвий чавун» / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ГОСТ 7769-82, Чугун легированный для отливок со специальными свойствами.

Джерела
  • Иванов В. Н. Словарь-справочник по литейному производству. — М.: Машиностроение, 1990. — 384 с. — ISBN 5-217-00241-7
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.