Аліса Теґнер

Аліса Шарлотта народилася в сім'ї морського капітана Едуарда і Софії Сандстремів (швед. Sandström) другою дитиною після сестри Нанни. Були ще брати — Едуард і Юн. Сестри не раз вибиралися в подорожі Балтійським морем на батьковому кораблі «Фалько». Батько любив музику й мав піаніно у своїй каюті. Там Аліса й складала свої перші мелодії. У неї був абсолютний музичний слух, і ще дитиною вона почала брати уроки гри на клавішних інструментах у карлсгамнських органістів: спершу Карла Фредріка Улльмана, а тоді в його наступника — Вільгельма Теодора Седерберга. У Сандстремів бракувало коштів на музичну освіту доньки Аліси, тож вона стала вчителькою, закінчивши Стокгольмську вищу вчительську семінарію.

Здобувши освіту, Аліса поїхала до Фінляндії й рік працювала там гувернанткою. У 1884 році вона навчала дітей книговидавця Франса Бейєра й у його стокгольмському домі познайомилася з Якобом Теґнером (1851—1926) — сином пастора Крістофера Теґнера і Емми Софії, уродженої Кінберг. Якоб Теґнер був онук Есаяса Теґнера і рідний брат Есаяса Теґнера-молодшого[2]. Якоб і Аліса мали спільні уподобання — зокрема, музику. Вони грали і співали разом, а в 1885 році одружилися. У них було два сини — Єста (* 1887) і Торстен (1888—1977).

Якоб Теґнер працював окружним суддею, а згодом став секретарем Верховного суду в Стокгольмі. Також обіймав посади секретаря Товариства шведських видавців і редактора журналу Svenska Bokhandelstidningen.

1891 року родина Теґнерів переселилась у віллу в Юршгольмі / Djursholm, й Аліса стала центральною фігурою музичної діяльності в цьому аристократичному житловому масиві Стокгольма. Удома в Теґнерів співали Алісині дитячі пісні, які через приятелів їхніх дітей поширювалися на весь Юршгольм, а тоді й на всю столицю. У 1892 році її шваґер — видавець Фредрік Скуґлунд, випустив у світ першу збірку пісень Аліси Теґнер «Співай разом з нами, мамо!» / Sjung med oss, Mamma!, а після того — загалом дев'ять пісенних збірок у 1892 − 1934 роках.

На шістдесяті роковини авторки у пресі опублікували статті про її творчу діяльність. На той час Теґнери мешкали в Туллінґешені / Tullingesjön — кварталі на півдні Стокгольма[3].

Аліса Теґнер вчителювала в Юршгольмській середній школі. З 1898 року була кантором у Юршгольмській каплиці, де служив пастором Натанаель Бесков.

Сім'я Теґнерів провела багато літніх відпусток у місцині Південна Лука / Södra Äng, що в Урмарюді / Ormaryd — маленькому селі в Смоланді, між Несше / Nässjö і Екше / Eksjö. Там, на Алісине бажання, 1897 року спорудили віллу «Сула» / Villa Sola[2].

У 1943-му Аліса Теґнер померла. Її поховали на Юршгольмському цвинтарі.

Алісу Теґнер вважають найвидатнішою авторкою шведських дитячих пісень у першій половині ХХ століття. Вона була одна з перших, що в таких творах подали перспективу бачення самої дитини — у такий спосіб, як це згодом робила Астрід Ліндґрен у своїх дитячих книжках. Твори Аліси Теґнер на слова її самої та інших авторів зібрано передусім у книжці «Співай разом з нами, мамо!».

Крім дитячих пісень, Аліса Теґнер писала романси, хорові твори — зокрема кантати, твори для фортепіано та віолончелі й скрипкові сонати. Не хотіла, щоб її вважали тільки «дитячою пісняркою». Черпала натхнення із шведського музичного фольклору й творчості композиторів Фелікса Мендельсона та Роберта Шумана.

• 1914 — Litteris et Artibus — королівська медаль, якою нагороджують «за видатний творчий внесок у музику, сценічне мистецтво і літературу»
• 1926 — Членство (№ 584) у Шведській королівській музичній академії
• 1929 — Перша премія в конкурсі композиторів, що організувала газета Idun

У 1940 році з нагоди свого 75-річчя Аліса Теґнер виділила кошти для Шведського товариства вчителів початкової школи, які стали основою Фонду Аліси Теґнер. Він матеріально сприяє розвитку вокальної освіти в початкових класах шкіл Швеції. Пісенник «Заспіваймо» / Nu ska vi sjunga розроблено з ініціативи Аліси Теґнер і частково фінансовано за рахунок її фонду[4]. Ця книжка вийшла 1943 року, її ілюструвала Ельза Бесков.

• На честь століття від дня народження Аліси Теґнер у 1964 році Карлсгамнська комуна заснувала стипендію її імені, яку виділяють особам, пов'язаним із Карлсгамном, що активно працюють у галузі культури[5].
• У зв'язку з 50-літтям від дня смерті композиторки 1993 року засновано Музичну премію імені Аліси Теґнер (25 000 крон), яку присуджують за видатний внесок у музику для дітей і в музичну освіту дітей. Премією нагороджують що два роки на фестивалі «Дні Аліси Теґнер у Карлсгамні»[6].
• У 2006 році нащадки композиторки створили в Мальме Товариство Аліси Теґнер, що сприяє збереженню пам'яті про її життя та творчість[7].
• Іменем Аліси Теґнер названо провулок — Alice Tegnérs stig — в Седертельє і вулиці — Alice Tegnérs väg — у шведських містах Cтокгольм, Бутчюрка, Седертельє і Карлсгамн.
• Що два роки у Карлсгамні організовують фестиваль «Дні Аліси Теґнер».

• Sohlmans musiklexikon
• Державна музична бібліотека / Statens musikbibliotek

• Твори Аліси Теґнер у Королівській бібіліотеці
• Товариство Аліси Теґнер
• Släkten Tegnér Архівовано 6 червня 2002 у Wayback Machine.
• Твори Аліси Теґнер у Libris
• Пісня Аліси Теґнер «Малий мамин Улле» / Mors lilla Olle на YouTube
• Пісня Аліси Теґнер Три пряникові чоловічки / Tre pepparkaksgubbar на YouTube