Аліса Теґнер
Алі́са Шарло́тта Те́ґнер (швед. Alice Charlotta Tegnér; * 12 березня 1864, Карлсгамн, Швеція — † 26 травня 1943, Стокгольм) — шведська композиторка, педагог і органістка.
Аліса Теґнер | |
---|---|
швед. Alice Tegnér | |
| |
Аліса Теґнер. 1910-ті роки. | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Аліса Шарлотта Теґнер — швед. Alice Charlotta Tegnér |
Дата народження | 12 березня 1864 |
Місце народження | Карлсгамн |
Дата смерті | 26 травня 1943 (79 років) |
Місце смерті | Стокгольм |
Поховання | |
Роки активності | 1892—1934 |
Громадянство | Швеція |
Національність | шведка |
Професія | композиторка, вчителька музики, органістка |
Освіта | Стокгольмська вища вчительська семінарія |
Вчителі | Johan Lindegrend |
Інструменти | орган |
Жанр | дитяча пісня, псалом |
Співпраця | Фредрік Скуґлунд, видавець збірок Аліси Теґнер |
Нагороди |
|
Вебсторінка Товариства Аліси Теґнер | |
Файли у Вікісховищі |
Біографічні дані
Аліса Шарлотта народилася в сім'ї морського капітана Едуарда і Софії Сандстремів (швед. Sandström) другою дитиною після сестри Нанни. Були ще брати — Едуард і Юн. Сестри не раз вибиралися в подорожі Балтійським морем на батьковому кораблі «Фалько». Батько любив музику й мав піаніно у своїй каюті. Там Аліса й складала свої перші мелодії. У неї був абсолютний музичний слух, і ще дитиною вона почала брати уроки гри на клавішних інструментах у карлсгамнських органістів: спершу Карла Фредріка Улльмана, а тоді в його наступника — Вільгельма Теодора Седерберга. У Сандстремів бракувало коштів на музичну освіту доньки Аліси, тож вона стала вчителькою, закінчивши Стокгольмську вищу вчительську семінарію.
Здобувши освіту, Аліса поїхала до Фінляндії й рік працювала там гувернанткою. У 1884 році вона навчала дітей книговидавця Франса Бейєра й у його стокгольмському домі познайомилася з Якобом Теґнером (1851—1926) — сином пастора Крістофера Теґнера і Емми Софії, уродженої Кінберг. Якоб Теґнер був онук Есаяса Теґнера і рідний брат Есаяса Теґнера-молодшого[2]. Якоб і Аліса мали спільні уподобання — зокрема, музику. Вони грали і співали разом, а в 1885 році одружилися. У них було два сини — Єста (* 1887) і Торстен (1888—1977).
Якоб Теґнер працював окружним суддею, а згодом став секретарем Верховного суду в Стокгольмі. Також обіймав посади секретаря Товариства шведських видавців і редактора журналу Svenska Bokhandelstidningen.
1891 року родина Теґнерів переселилась у віллу в Юршгольмі / Djursholm, й Аліса стала центральною фігурою музичної діяльності в цьому аристократичному житловому масиві Стокгольма. Удома в Теґнерів співали Алісині дитячі пісні, які через приятелів їхніх дітей поширювалися на весь Юршгольм, а тоді й на всю столицю. У 1892 році її шваґер — видавець Фредрік Скуґлунд, випустив у світ першу збірку пісень Аліси Теґнер «Співай разом з нами, мамо!» / Sjung med oss, Mamma!, а після того — загалом дев'ять пісенних збірок у 1892 − 1934 роках.
На шістдесяті роковини авторки у пресі опублікували статті про її творчу діяльність. На той час Теґнери мешкали в Туллінґешені / Tullingesjön — кварталі на півдні Стокгольма[3].
Аліса Теґнер вчителювала в Юршгольмській середній школі. З 1898 року була кантором у Юршгольмській каплиці, де служив пастором Натанаель Бесков.
Сім'я Теґнерів провела багато літніх відпусток у місцині Південна Лука / Södra Äng, що в Урмарюді / Ormaryd — маленькому селі в Смоланді, між Несше / Nässjö і Екше / Eksjö. Там, на Алісине бажання, 1897 року спорудили віллу «Сула» / Villa Sola[2].
У 1943-му Аліса Теґнер померла. Її поховали на Юршгольмському цвинтарі.
Творчість
Алісу Теґнер вважають найвидатнішою авторкою шведських дитячих пісень у першій половині ХХ століття. Вона була одна з перших, що в таких творах подали перспективу бачення самої дитини — у такий спосіб, як це згодом робила Астрід Ліндґрен у своїх дитячих книжках. Твори Аліси Теґнер на слова її самої та інших авторів зібрано передусім у книжці «Співай разом з нами, мамо!».
Крім дитячих пісень, Аліса Теґнер писала романси, хорові твори — зокрема кантати, твори для фортепіано та віолончелі й скрипкові сонати. Не хотіла, щоб її вважали тільки «дитячою пісняркою». Черпала натхнення із шведського музичного фольклору й творчості композиторів Фелікса Мендельсона та Роберта Шумана.
Нагороди і відзнаки
Фонд Аліси Теґнер
У 1940 році з нагоди свого 75-річчя Аліса Теґнер виділила кошти для Шведського товариства вчителів початкової школи, які стали основою Фонду Аліси Теґнер. Він матеріально сприяє розвитку вокальної освіти в початкових класах шкіл Швеції. Пісенник «Заспіваймо» / Nu ska vi sjunga розроблено з ініціативи Аліси Теґнер і частково фінансовано за рахунок її фонду[4]. Ця книжка вийшла 1943 року, її ілюструвала Ельза Бесков.
Ушанування
- На честь століття від дня народження Аліси Теґнер у 1964 році Карлсгамнська комуна заснувала стипендію її імені, яку виділяють особам, пов'язаним із Карлсгамном, що активно працюють у галузі культури[5].
- У зв'язку з 50-літтям від дня смерті композиторки 1993 року засновано Музичну премію імені Аліси Теґнер (25 000 крон), яку присуджують за видатний внесок у музику для дітей і в музичну освіту дітей. Премією нагороджують що два роки на фестивалі «Дні Аліси Теґнер у Карлсгамні»[6].
- У 2006 році нащадки композиторки створили в Мальме Товариство Аліси Теґнер, що сприяє збереженню пам'яті про її життя та творчість[7].
- Іменем Аліси Теґнер названо провулок — Alice Tegnérs stig — в Седертельє і вулиці — Alice Tegnérs väg — у шведських містах Cтокгольм, Бутчюрка, Седертельє і Карлсгамн.
- Що два роки у Карлсгамні організовують фестиваль «Дні Аліси Теґнер».
Окремі твори
Інструментальна музика
- Courage, для фортепіано
- Madame X, для фортепіано
- Etude, Ess-dur, для фортепіано
- Etude (à la Chopin), для фортепіано
- Etude romantique, 1925, для фортепіано
- Sonat, для скрипки і фортепіано, 1901
- Långsam vals, 1923, для скрипки і фортепіано
- Melodi, для віолончелі і фортепіано
- Romans, для віолончелі і фортепіано
- Barnen dansa, для віолончелі і фортепіано
Вокальна музика
Для конкурсу авторських пісень у народному дусі
- Hell, vårt land!, слова: Alice Tegnér
- Du svenska bygd, du hem i nord, слова: Birger Mörner
- Du ärorika fosterland, слова за: Bernhard Elis Malmström
Дитячі пісні
- Akta skogen (слова: Disa Beijer)
- Asarumsdalen
- Barnen leka 'mamma och barn' (перекладний текст)
- Baka kaka
- Blåsippor (слова: Anna Maria Roos)
- Borgmästar Munthe
- Bä, bä, vita lamm
- Dansa min docka
- Danslåt (слова: Astrid Gullstrand)
- Ekorren (Ekorr'n satt i granen)
- Gud, som haver barnen kär (покладено на музику старовинну шведську дитячу молитву)
- Hemåt i regnväder (слова: Zacharias Topelius)
- I skogen
- Julbocken (sång)|Julbocken
- Katten och svansen (покладено на музику давній вірш)
- Klockan tolv (слова: L. G. Sjöholm)
- Kring julgranen
- Lasse liten (слова: Zacharias Topelius)
- Majas visa («När Lillan kom till jorden»)
- Marschlek
- Mors lilla Olle (слова за мотивами вірша Stark i sin oskuld — Wilhelm von Braun)
- Mors namnsdag (слова: Paul Nilsson)
- Månaderna (покладено на музику давній вірш)
- Skogsblommorna till barnen (слова: Elsa Beskow)
- Sockerbagaren
- Solvisa
- Solstrålen (слова: Anna Virgin)
- Tre pepparkaksgubbar (слова: Astrid Gullstrand)
- Tummeliten
- Ute blåser sommarvind
- Vart ska du gå (Vart ska du gå, min lilla flicka?, покладено на музику давній вірш)
- Videvisan (Sov, du lilla vide ung). Слова: Zacharias Topelius
- Årstiderna
Вокально-фортепіанні твори
- Betlehems stjärna (Gläns över sjö och strand). Слова: Viktor Rydberg
- Jag är så glad, att jag är svensk (слова: Paul Nilsson)
- Var är den vän, som överallt jag söker
Для жіночого хору
- Ave Maria
- Birgittahymnen (Ros, den himmelsk dagg bestänker), слова: Nicolaus Hermanni, переклад: Johan Bergman
- Du ringa stad
- Godnattsång
- Helige Ande
- I natten
- I skogen
- Julens gåva
- Julottan
- Kvällsång
- Lycksalighetens ö
- Min älskling
- O Betlehem
- O salve Regina
- Om natten
- Sköna klang
- Stjärnenatt
- Vid juletid
Для чоловічого хору
- Hembygdssång (Hell dig vår hembygd), присвячено чоловічому хору в Бурео, слова: Karl Johan Åkerström
- En idrottssång (Blåser en vårvind i Sverige), слова: Karl-Erik Forsslund
Для змішаного хору
- Advent
- Betlehem
- Böljebyvals
- Dagg faller
- Ej med klagan
- En hymn till stjärnan
- Gör portarna höga
- Herren är min Herde
- Herren är mitt ljus
- Kvällssång
- Loven Gud i himmelsfröjd
- Loven Herren som i höjden bor
- Långfredagsmotett
- Min älskling
- Morgon och kväll
- Morgonsol och aftonstjärna
- O Betlehem
- Saliga
- Trettondagshymn (Mörker övertäcker jorden), 1898, Для змішаного хору і органа
- Vad rätt du tänkt
Кантати
- Kantat vid Anna Sandströms skolas femtioårsjubileum (Ännu i Humlegården)
- Kantat vid Börstils kyrkas invigning (Herre, giv vår längtan vingar!)
- Kantat vid invigningen af K.F.U.K: s byggnad 29.12.1907, (Gör portarna höga)
- Kantat vid invigningen av Östhammars kyrka 1925 (Allt är förgängligt)
- Kantat vid Kjellbergska skolans 100-årsjubileum 1935 (Ett sekels dagar svunnit)
- Kantat vid nyinvigningen av Lyceum för flickor i Stockholm 1939 (Sverige vår moder kära)
- Kantat vid Säbyholms-skolans (Sunnerdahls hemskolas) 25-års-fest 1936 (Vid sotig härd)
Пісенники
- Småjäntorna och andra visor (Ritade av Ottilia Adelborg; Musik av Alice Tegnér). Stockholm: Skoglund. 1912. Libris 18235488
Джерела
- Sohlmans musiklexikon
- Державна музична бібліотека / Statens musikbibliotek
Зовнішні зв'язки
- Твори Аліси Теґнер у Королівській бібіліотеці
- Товариство Аліси Теґнер
- Släkten Tegnér Архівовано 6 червня 2002 у Wayback Machine.
- Твори Аліси Теґнер у Libris
- Пісня Аліси Теґнер «Малий мамин Улле» / Mors lilla Olle на YouTube
- Пісня Аліси Теґнер Три пряникові чоловічки / Tre pepparkaksgubbar на YouTube
Примітки
- Alice Charlotta Tegnér — FinnGraven.se.
- Släkten Tegnér. Архів оригіналу за 6 червня 2002. Процитовано 22 травня 2014.
- Om Alice. Alice Tegnér Sällskapet. 07.09.2013
- Післямова до шкільного підручника Nu ska vi sjunga. Видавництво Almqvist & Wiksell, двадцяте видання, 1956.
- Karlshamns kommun, «Alice Tegnér-stipendiet». Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 22 травня 2014.
- Musik i Blekinge Årsberättelse 2008 — про Музичну премію імені Аліси Теґнер і про дні її імені. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 22 травня 2014.
- Вебсторінка Товариства Аліси Теґнер