Аманіна
Аманіна[1] — річка на півострові Камчатка в Росії.
| Аманіна | |
|---|---|
| 58°04′59″ пн. ш. 158°20′58″ сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | Затока Шеліхова |
| • координати | 58°04′59″ пн. ш. 158°20′57″ сх. д. |
| Країни: |
 Росія |
| Регіон | Камчатський край |
| Довжина | 181 км |
| Площа басейну: | 1960 км² |
| Ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 19080000112120000035696 |
| GeoNames | 2127226 |
| |
Довжина річки — 181 км. Площа водозбірного басейну — 1960 км².[2] Протікає територією Тигільського району Камчатського краю. Впадає в затоку Шеліхова Охотського моря.
Названа на початку 18-го століття козаками за ім'ям коряка Омана, який проживав неподалік річки. Раніше мала місцеву назву Ветлюн, ймовірно, від коряцького Вэллан — «та що стоїть». Сучасна коряцька назва — Вэхльнун.[3]
Притоки
Об'єкти перераховані за порядком від гирла до витоку.
- 17 км: річка без назви
- 28 км: струмки Хромушка
- 31 км: струмки Коняваям
- 39 км: струмки Бруснічний
- 46 км: річка Россошіна
- 67 км: річка без назви
- 76 км: річка Анкун
- 80 км: річка Шутома
- 88 км: річка Велика Кешима
- 114 км: річка Лукова
- 122 км: річка без назви
- 129 км: річка Мєссехєрє
- 136 км: річка без назви
- 146 км: річка без назви
- 157 км: річка без назви
- 164 км: річка без назви
Дані водного реєстру
За даними державного водного реєстру Росії відноситься до Анадир-Колимського басейнового округу.
За даними геоінформаційної системи водогосподарського районування території РФ, підготовленої Федеральним агентством водних ресурсів:[2]
- Код водного об'єкта в державному водному реєстрі — 19080000112120000035696
- Код за гідрологічною вивченістю (ГВ) — 120003569
- Номер тому з ГВ — 20
- Випуск за ГВ — 0
Примітки
- Аманіна (№ 0219767) / Реєстр найменувань географічних об'єктів на територію Камчатського краю станом на 10.04.2020 // каталог географічних назв. rosreestr.ru.
- Державний водний реєстр РФ: Аманіна
- Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 363. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.