Аматричана
Аматричана (італ. L'Amatriciana, римський діалект matriciana) — італійський соус, основними компонентами якого є аналог бекону гуанчале, сир пекоріно та помідори. Названий на честь містечка Аматриче в провінції Рієті регіону Лаціо. Аматричана включена в список традиційних харчових продуктів Лаціо.
Походження | Італія |
---|---|
Необхідні компоненти | помідор, спагеті, томатний соус, Гуанчале, кухонна сіль, Олія, біле вино, Пекоріно і червоний перець |
Історія
Попередником аматричани був соус грича (італ. gricia або griscia), який, за однією з версій[1], був названий на честь села Гришано (італ. Grisciano), що входить наразі до складу комуни Аккумолі, розташованої недалеко від Аматриче. Соус грича досі відомий як аматрачана без помідорів, хоча він відрізняється й іншими інгредієнтами[2][3].
Соус з додаванням помідорів був придуманий в кінці XVIII століття. Перша письмова згадка про нього зустрічається в кулінарній книзі «L'Apicio Moderno», написаній в 1790 році римським кухарем Франческо Леонарді[4].
До початку XIX століття популярність макаронів з соусом аматричана в Римі значно зросла завдяки тісним зв'язкам Риму з Аматриче[5]. Аматричана стала незабаром вважатися класичною стравою римської кухні. На римському діалекті цей соус став називатися матричана, втративши першу безударну голосну, що характерно для цього діалекту[6].
Варіанти
Рецепт аматричани поширився по всій території Лаціо, зазнавши деяких змін. Практично всюди використовуються гуанчале. У деяких рецептах, наприклад, в кулінарній книзі Госетті[7], помідори не згадані. Цибуля не використовується в місті Аматриче[8], але рекомендується в класичних римських кулінарних книгах[9][10]. В якості жиру найчастіше використовується оливкова олія, рідше смалець[8][9], або ж аматричана готується взагалі без додавання жиру[7]. У соус може додаватися часник, підсмажений на оливковій олії. В якості сиру використовується пекорино романо[9][10] або аматричанський овечий сир[8]. Іноді додається чорний перець або капсикум.
Примітки
- Jannattoni (1998), Sub vocem
- Nel paese di Grisciano ogni 18 agosto si svolge la Sagra della pasta alla Griscia (vedi Sagra della pasta alla Griscia Архівовано 2009-09-12 у Wayback Machine.)
- E' da notare che la salsa come riportata dalla Gosetti è priva di pomodoro. La Gosetti scrive inoltre nelle note che quella da lei raccolta (come è noto, il suo libro è il risultato di anni di ricerche gastronomiche sul posto) è la vera ricetta dell’amatriciana, cosi' come veniva preparata ad Amatrice alla fine degli anni 50 del secolo scorso. Gosetti (1967), pg. 686
- Faccioli (1987). La Ricetta è riportata nel capitolo dedicato a Leonardi.
- La cittadina, in origine parte del dipartimento dell'Abruzzo Ultra del Regno delle due Sicilie, nel 1861 venne a far parte della regione degli Abruzzi del Regno d’Italia, e fu finalmente annessa al Lazio nel 1927, in occasione della creazione della Provincia di Rieti. L’Amatriciana sarebbe quindi — a rigor di logica — un piatto della cucina abruzzese trasmigrato in quella laziale. Gosetti (1967), pg. 686.
- Ravaro (2005), pg. 395
- Gosetti (1967), pg. 686
- Ricetta di Amatrice
- Boni (1983), pg. 44.
- Carnacina (1975), pg. 82.