Паста алла грича

Історики відносять появу першого рецепта страви до п'ятого століття нашої ери. За різними даними, першими його почали готувати пастухи міста Аматриче[2], також є версії про походження назви від кантону Гризон[3] та навіть про його грецьке коріння.

Саме від пасти алла грича беруть свій початок такі найпопулярніші страви римської (і, ширше, італійської) кухні, як аматричана і карбонара.

Аматрічана, що дебютувала в 18 столітті відрізняється додаванням томатів (саме тоді їх почали використовувати в італійській кухні)[4], а карбонара (с середины 20 века) яиц[5].

В якості макаронних виробів традиційно використовувалися короткі види, перш за все рігатоні. Зараз частіше вживається спагетті (наприклад, букатіні). Решта базових елементів страви - гуанчале (можлива заміна на панчетту); в деяких рецептах рекомендується додавати трохи свинячого топленого сала), твердий овечий сир Пекоріно Романо (в деяких рецептах козячий сир), а також чорний перець та сіль[2].

Спагеті варяться в солоній воді до стану Al dente. За цей час гуанчале нарізається на смужки (рідше - на кубики) і готується на сковороді з високими бортиками або в сотейнику до ступеня легкого обсмажування (жир при цьому в значній мірі розтоплюється). У сковороду додаються спагетті і (порціями) невелика кількість води, в якій вони варилися. Все постійно перемішується для створення емульсії, в процесі приготування додають чорний перець та натертий сир.

При подачі страва додатково посипається чорним перцем та сиром.