Амбра

Амбра — коштовна воскоподібна речовина, патологічне відкладення у кишечнику і шлунку кашалотів, що являє собою залишки неперетравлених хітинових частин їжі, що частково піддані дії шлунково-кишкових ферментів, після чого викинуті кишечником назовні.[1] Ці «кишкові камені» утворюють згустки до 400 кг і часто концентруються навколо останків кальмарів. Амбру іноді знаходять у кишечнику кашалотів, а на узбережжі Індійського і Тихого океанів зустрічаються значні (маса до 100кг) шматки амбри, що плавають на поверхні води.[1]

Амбра
Густина 910 ± 10 кілограм на кубічний метр
Температура плавлення 62 °C
Точка кипіння 100 °C
Виробляється з Кашалот
 Амбра у Вікісховищі
Амбра

Застосовується в парфумерії як фіксатор запаху і цінується дуже дорого.[1] Виробляється штучно.

Фізико-хімічні властивості

Яскраво-сіра, сіро-бура, а іноді жовто-зелена речовина з землистим запахом. Легко розм'якшується в руках, плавиться при 60 оС, не розчиняється у воді, але добре розчиняється у гарячому спирті, ефірі і оліях.

Фізико-хімічні властивості амбри[1]
Питома густина за температури 15 оС, кг/м3780—920
Температура плавлення, оС60-65
Число омилення, мг КОН/г17,1
Йодне число, г І2/100 г125
Неомилюваних ліпідів, %35,1-44,9

Примітки
  1. Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.