Амброджо Траверсарі

Амбро́джо Траверса́рі (італ. Ambrogio Traversari; 1386, Портіко-е-Сан-Бенедетто — 20 жовтня 1439, Феррара) — італійський гуманіст, теолог римсько-католицької церкви, перекладач античної літератури.

Амброджо Траверсарі
Народився 19 вересня 1386
Портіко-е-Сан-Бенедетто, Провінція Форлі-Чезена, Емілія-Романья
Помер 20 жовтня 1439 (53 роки)
Флоренція, Флорентійська республіка[1]
Діяльність богослов, перекладач
Вчителі Мануїл Хрисолор
Відомі учні Gaspare da Veronad
Знання мов латина
Посада Генеральний настоятель
Конфесія Католицька церква

Діяльність

Народився в Романьї. Був генералом ордена камальдулів. Був у близьких зносинах з флорентійським гуртком гуманістів; розшукував по монастирських бібліотеках рукописи твори класичних письменників (особливо цікавився давньогрецькою літературою), але, як чернець, утримувався від перекладу текстів світській літературі й переклав латиною лише деякі життєписи філософів, Діогена Лаертського.

Праці Траверсарі були присвячені, переважно, перекладу грецьких церковних письменників. Результатом поїздки монастирями Італії, яку Траверсарі здійснив за дорученням Папи, з метою проведення в них необхідних реформ, з'явився його «Путівник» («Hodoeporicon»), який барвисто змальовує звичаї ченців того часу.

Завдяки приязному ставленню папи Євгена IV до Траверсарі, той відігравав помітну роль на соборах базельському і ферраро-флорентійському; на останньому редагував акт унії між грецькою і римською церквами (1439) і дивував греків своїм знанням грецької розмовної мови. Текст унії був складений самим Амвросієм і надрукований у XIII томі «Gr. Lat. Conc.» під назвою «unionis formula».

Вибрані твори
  • Hodoeporicon, подорожній щоденник з мандрівки манастирями Італії[2]
  • Epistolarium, листування[2]
  • Переклади:
    • Палладій, Життя Хризостома
    • Ефраїм Сирус, Дев'ятнадцять клятв Ераїма Сируса
    • Василій Великий, Про цноту
    • Діоген Лаертський, Vitae philosophorum (Життєписи філософів)[3]
    • Псевдо-Діонісій Ареопагіт (1436)

Видання
  • Lorenzo Mehus (éd.), Ambrosii Traversarii generalis Camaldulensium aliorumque ad ipsum et ad alios de eodem Ambrosio Latinæ epistolæ, Florence, 1759 ; réimpr. Bologne, Forni, 1968.
  • Alessandro Dini-Traversari, Ambrogio Traversari e i suoi tempi. Albero genealogico recostruito. Hodœporicon, Florence, 1912.

Примітки
  1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2013.
  2. Drane, Augusta Theodosia. Christian Schools and Scholars, Burns and Oates, 1881, p. 602
  3. Diogenes Laertius

Література
  • Costanzo Somigli, Tommaso Bargellini: Ambrogio Traversari, monaco camaldolese. La figura e la dottrina monastica. EDB, Bologna 1986, ISBN 88-10-50707-X.
  • Charles L. Stinger: Humanism and the Church Fathers. Ambrogio Traversari (1386–1439) and Christian Antiquity in the Italian Renaissance. State University of New York Press, Albany 1977, ISBN 0-87395-304-5

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.