Амбросій Феодосій Макробій

Амбро́сій Феодо́сій Макро́бій (лат. Ambrosius Theodosius Macrobius), V століття н. е.) — давньоримський письменник, філолог, філософ і теоретик музики.

Амбросій Феодосій Макробій
лат. Ambrosius Macrobius Theodosius
Народився 370
Ель-Кеф, Туніс
Помер не раніше 430
Країна Стародавній Рим
Діяльність філософ, письменник, державний службовець, теоретик музики, філолог, поет
Мова творів латина[1]
Magnum opus Saturnalia
Діти Eustachiusd
 Амбросій Феодосій Макробій у Вікісховищі

Життєпис

Про життя Макробія збереглося вкрай мало достовірних відомостей. Припускають, що родом він був з Північної Африки (за свідченнями багатьох античних географів і істориків) там мешкало плем'я macrobii, «довгожителі». Збереглися відомості про те, що людина на ім'я Макробій обіймала посади префекта в Іспанії та проконсула в Африці. На підставі факту, що в той час такі високопосадовці могли бути лише християнами, можна зробити висновки про релігію Макробія, хоча в його творах немає специфічно християнських рис.

Доробок
Сторінка зі «Сну Сціпіона» ілюструє космогонічні уявлення Макробія: Земля в центрі Всесвіту
Карта світу Макробія

Значення Макробія в історії літератури визначають два його твори: «Сатурналії (лат. Convivia Saturnalia) і «Сон Сципіона» (лат. Somnium Scipionis). У першому творі, зверненому до Макробієвого сина Євстахія, автор спочатку розмірковує про походження свята Сатурналій, потім переходить до оцінки переваг Вергілія та інших античних письменників, а також до міркувань на різні теми та анекдотів з життя великих людей минулого. У цьому «Сатурналії» близькі до книг таких пізньоантичних авторів, як Авл Геллій або Афіней. Твір Макробія особливо цінний тим, що в ньому збережена величезна кількість цитат і фрагментів з втрачених творів античної літератури. Одне зі свідчень «Сатурналій» — про облогу Ольвії полководцем Зопіріоном — є унікальним для розуміння античної історії на теренах України.[2]

«Сон Сципіона» є своєрідним коментарем до епізоду, який викладено в шостій книзі трактату Цицерона «Про державу» (лат. De re publica): римський полководець Сципіон Африканський уві сні подорожує по просторах космосу, відвідує інші світи і бачить майбутнє. Макробій інтерпретує сон Сципіона в дусі неоплатонічної філософії й у зв'язку з ним міркує про гармонію космосу, про Світову душу, про магічне значення чисел, пророцтв, тлумачення сновидінь і тощо Теорія музики Макробія (Кн. II, гл.1-2) компілятивна; мета її — адаптація грецької науки на латинському ґрунті. Макробій розповідає історію про числові закони музики Піфагора, викладає піфагорійське вчення про 5 консонансів (кварта, квінта, октава, октава з квінтою, подвійна октава) [3], про неподільність цілого тону на 2 рівні частини (малий півтон він називає Лімою, приписуючи її відкриття Платонові), порівнює будову Світовий душі з музичними інтервалами, асимілює інші тривіальні для античної науки відомості.

«Сон Сципіона» користувався величезною популярністю в Середньовіччя і дотепер становить інтерес як виклад поглядів неоплатонізму на предмети, що знаходилися поза розглядом інших філософів цього напрямку.

Трактат Макробія з граматики під назвою «Про схожість і відмінності грецьких та латинських дієслів» (лат. De differentiis et societatibus graeci latinique verbi) зберігся лише у скороченому переказі, який традиційно, але не цілком достовірно приписується Іоаннові Скоту Еріугені.

Видання і переклади
Макробій вручає сувій своєму синові Євстахію. З середньовічного рукопису «Сну Сципіона» (Італія, близько 1100 р.).
«Сон Сципіона»
  • Macrobius Ambrosius Theodosius. Commentarii in Somnium Scipionis, ed. J. Willis. Leipzig: Teubner Verlag, 1970, p. 1-154.
  • Macrobius. Commentary on the «Dream of Scipio». Tr. by W. H. Stahl. N.-Y., 1952. (Перевидання 1990 року)
  • У серії «Collection Budé» твір видано в 2 книгах: Macrobe. Commentaire au songe de Scipion.
    • T. I: Livre I. Texte établi, traduit et commenté par M. Armisen-Marchetti. CV, 214 p. ISBN 978-2-251-01420-3
    • T. II: Livre II. Texte établi, traduit et commenté par M. Armisen-Marchetti. 2003. XXIV, 320 p. ISBN 978-2-251-01432-6
  • Отрывки. / Пер. Т. Уманской. // Знание за пределами науки. М., 1996. С. 276—289.
  • Уривок (I 18-19) в пер. А. Г. Алексаняна (рос.)
  • Отрывки (I 8-14, 17; II 12-13, 17). / Пер. М. С. Петровой. // Философия природы в античности и в средние века. М., 2000. С. 371—416.
  • Петрова М. С. Макробий Феодосий и представления о душе и о мироздании в поздней Античности. М.: Кругъ, 2007. 464 стр. ISBN 978-5-7396-0117-9 (содержит на с. 176-277 латинский текст и русский перевод отрывков I 1-4, 8-14, 17, II 12-13, 17)
  • Комментарий на «Сон Сципиона» (I, 3) / Пер. с латинского и примечания М. С. Петровой. // Интеллектуальные традиции античности и средних веков (Исследования и переводы). М.: Кругъ, 2010. С. 229—237.
«Сатурналії»
  • Macrobius Ambrosius Theodosius. Saturnalia, ed. J. Willis. Leipzig: Teubner Verlag, 1970.
  • Macrobius. The Saturnalia. Tr. by P. V. Davies. N. Y.-L., 1969.
  • Макробий. Сатурналии (отрывки). / Пер. Е. А. Берковой. // Памятники поздней античной научно-художественной литературы. М., 1964. С. 342—356.
  • Макробий. Сатурналии. Книга первая, главы 12-16 (уривок про класифікацію днів у римлян та про історію календаря). / Пер. с лат. и греч., прим. и указ. В. Т. Звиревича // Исседон. Т. 4. Екатеринбург, 2007.
  • Макробий. Сатурналии. Книга II. / Пер. с лат. и греч., прим. и указ. В. Т. Звиревича // Исседон: альманах по древней истории и культуре. Т. 3. Екатеринбург, 2005.

Українські переклади
  • Коментарі до сновидіння Сципіона Африканського, пер., вступна стаття, коментар В. Андрушко. — Київ: Тандем, 2000. — 176 с. ISBN 966-7145-33-0

Примітки
  1. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
  2. Див. Крисаченко В. С., Україна на сторінках Святого письма та витяги з першоджерел…, — Київ: Наукова думка, 2000, с. 56
  3. Знамениту проблему консонантної кварти з октавою (8:3) Макробій замовчує.

Література
  • Ернст Роберт Курціус, Європейська література і латинське середньовіччя, пер з нім. Анатолій Онишко. — Львів: Літопис, 2007 (про Макробія див. Екскурс V § 3).
  • Лосев А. Ф. § 2. Макробий // История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития: в 2-х книгах/ В. С. Походаев. — М.: Искусство, 1992. — Кн. 1. — С. 140—152
  • Уколова В. И. § XXXVI Узоры на покрывале Прозерпины: культура последнего века римской империи// Античность: История и культура: Учеб. пособие в 2-х томах для учащихся старших классов школ, гимназий, лицеев/ Д. Клюев. — М.: ТЕРРА — книжный клуб, 1999. — Т. 2. — С. 252—274
  • Петрова М. С. Макробий Феодосий и представление о душе и о мире. / Институт всеобщей истории РАН. — М.: Круг, 2007.
  • Петрова М. С. Онейрокритика в Античности и в Средние века (на примере Макробия) // Интеллектуальные традиции античности и средних веков (Исследования и переводы). М.: Кругъ, 2010. С.176-228.
  • Jacques Flamant: Macrobe et le néo-platonisme latin, à la fin du IVe siècle, Brill, Leiden 1977. ISBN 90-04-05406-5
  • Pedro Paolo Fuentes González: Artikel Macrobius, in: Richard Goulet (Hrsg.): Dictionnaire des philosophes antiques, Bd. 4, CNRS Editions, Paris 2005, S. 227-242
  • Ekkehart Syska: Studien zur Theologie im ersten Buch der Saturnalien des Ambrosius Theodosius Macrobius, Teubner, Stuttgart 1993. ISBN 3-519-07493-1
  • Brigitte Englisch: Die Artes liberales im frühen Mittelalter (5.-9. Jahrhundert). Das Quadrivium und der Komputus als Indikatoren für Kontinuität und Erneuerung der exakten Wissenschaften zwischen Antike und Mittelalter, Stuttgart 1994. ISBN 978-3-515-06431-6
  • Douglas Kelly: The Conspiracy of Allusion. Description, Rewriting, and Authorship from Macrobius to Medieval Romance, Brill, Leiden 1999. ISBN 90-04-11560-9

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.